ГДЗ Основи правознавства 9 клас. Підручник [Святокум О.Є., Святокум І.О.] 2017

Цивільні правовідносини — це врегульовані нормами цивільного права особисті немайнові та майнові відносини юридично рівних, взаємно відокремлених у майновому й організаційному відношенні суб’єктів, які є носіями прав і обов’язків.

Цивільна дієздатність - це здатність особи своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно ї здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

1) фізичні особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства;

2) юридичні особи - організації, підприємства, установи;

3) публічно-правові утворення - держава України, Автономна Республіка Крим та місцеві територіальні громади;

4) іноземні держави;

5) інші суб’єкти публічного права.

Правочини, які неповнолітні вчиняють самостійно

- Правочин, який неповнолітня особа вчинила за межами її цивільної дієздатності без згоди батьків (усиновлювачів), піклувальника, може бути згодом схвалений ними у порядку, встановленому статтею 221 цього Кодексу.

Правочини, які неповнолітні вчиняють за згодою батьків

- Правочин, вчинений неповнолітньою особою за межами її цивільної дієздатності без згоди батьків (усиновлювачів), піклувальників, може бути визнаний судом недійсним за позовом заінтересованої особи.

Правочини, на вчинення яких необхідна обов’язкова письмова нотаріально посвідчена згода батьків

- Якщо обома сторонами недійсного правочину є неповнолітні особи, то кожна з них зобов'язана повернути другій стороні усе одержане нею за цим правочином у натурі. У разі неможливості повернення одержаного в натурі відшкодовується його вартість за цінами, які існують на момент відшкодування.

Державний примус, який відрізняє юридичну відповідальність від інших видів соціальної відповідальності (моральної, наприклад);

Крім державного примусу, що характеризує право взагалі, для відповідальності типовими є несприятливі наслідки, які настають для її суб'єкта (в цивільному праві це, як правило, наслідки майнового характеру, майнові втрати, наприклад, відшкодування збитків за рахунок порушника, стягнення з нього неустойки тощо.);