ГДЗ Основи правознавства 9 клас. Підручник [Ремех Т.О., Пометун О.І.] 2017
19.02.2019,
9 Клас / Правознавство,
240 393,
22
§ 7. ЩО ТАКЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ
Перевірте засвоєне на уроці
1. Що таке правопорушення?
Правопорушення – це протиправне суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність) особи, що спричиняє юридичну відповідальність.
2. Які основні види правопорушень?
Правопорушення поділяють на окремі види за сферами суспільних відносин, що регулюються відповідними галузями права. З-поміж правопорушень розрізняють:
— цивільні (у цивільному праві) – невиконання або неналежне виконання зобов’язань, пошкодження майна, заподіяння моральної шкоди;
— адміністративні (в адміністративному праві) – посягання на порядок управління, публічний порядок, порушення природоохоронних норм, правил дорожнього руху тощо;
— дисциплінарні (у трудовому праві) – порушення трудової, службової, військової дисципліни;
— матеріальні (у трудовому праві) – пошкодження майна роботодавця;
— кримінальні – злочини і правопорушення, передбачені Кримінальним кодексом України.
3. Які елементи утворюють склад правопорушення?
Склад правопорушення містить такі елементи: об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт, суб’єктивна сторона.
4. Визначте, до якого виду правопорушень належать такі діяння:
Адміністративна - проїзд без квитка в громадському транспорті;
Трудова - запізнення на роботу працівника без поважних причин;
Кримінальна - давання хабара;
Адміністративна - пошкодження велосипеда внаслідок невдалого маневру водія;
Етична - наруга над могилою.
Чи є серед перелічених діянь злочини?
Так, давання хабара.
5. Сформулюйте і запишіть власний висновок про причини правопорушень та їхні наслідки для суспільства.
Причини правопорушень — це соціальні явища різного рівня, що призводять до їх вчинення на масовому, груповому та індивідуальному рівнях у будь-якій відносно самостійній сфері суспільства.
Причини правопорушень за змістом (відповідно до сфер життя суспільства): економічні, соціальні, політичні, ідеологічні, юридичні.
6. Порівняйте склад правопорушення і склад правовідносин. Яке значення має з’ясування складу правопорушення? 7. Назвіть форми вини й наведіть приклади.
Форми вини — це зазначені в кримінальному законі сполучення певних ознак свідомості і волі особи, що вчиняє суспільне небезпечне діяння.
Відповідно до ст. 23 КК України виною є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої кримінальним кодексом, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності. Отже, формами вини за кримінальним правом України є:
1) умисел (ст. 24 КК України)
2) необережність (ст. 25 КК України)
Умисел є двох видів: прямий і непрямий.
Прямим є умисел тоді, коли особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії чи бездіяльності), передбачала його суспільно-небезпечні наслідки і бажала їх настання (ч.2 ст. 24 КК України). Уже з самого цього поняття можна виділити ознаки, що є притаманні прямому умислу. Як і щодо всіх інших видів вини, для прямого умислу їх прийнято поділяти на інтелектуальні та вольові. Інтелектуальними ознаками є усвідомлення суспільно небезпечного характеру діяння (дії чи бездіяльності), а також передбачення його суспільно небезпечних наслідків. Вольовою ознакою є бажання настання суспільно небезпечних наслідків.
Непрямим є умисел тоді, коли особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії чи бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання (ч. З ст. 24 КК України). Як і при прямому умислі, особа усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння (дії чи бездіяльності) та передбачає його суспільно небезпечні наслідки. Воля особи при цьому не спрямована на досягнення суспільно небезпечного наслідку. Злочинець ж просто байдуже ставиться до наслідків свого діяння, свідомо припускає їх настання, тобто погоджується з ними.
Необережність є двох видів: злочинна недбалість і злочинна самовпевненість.
Злочинна недбалість — це необережність, якщо особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), хоча повинна була і могла їх передбачити.
Злочинна самовпевненість — це необережність, якщо особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), але легковажно розраховувала на їх відвернення.
У цивільному праві традиційно склалася дещо інша класифікація форм вини. Необережність буває груба та легка. Під простою (легкою) необережністю розуміють таке ставлення особи до своєї поведінки, коли вона не передбачала і не бажала тих наслідків, які фактично настали, хоча, виходячи Із" конкретних обставин, об'єктивно могла і зобов'язана була їх передбачити. Груба необережність має місце, коли особа не бажала настання несприятливих наслідків, але передбачала їх і ставилася до цього байдуже або намагалася їх самовпевнено уникнути. Тобто це такий вчинок, нерозумність якого є очевидною.
Домашнє завдання
1. Назвіть нові поняття, які ви вивчили в цій темі. Поясніть кілька з них.
Правопорушення – це протиправне суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність) особи, що спричиняє юридичну відповідальність.
2. Придумайте приклади різних видів правопорушень з огляду на ступінь суспільної шкідливості та сфери суспільних відносин. Запишіть їх у зошит.
Невинне заподіяння шкоди характеризується відсутністю вини у формах наміру і необережності і не передбачає настання юридичної відповідальності: «казусне» (випадкове) здійснення суспільне шкідливого діяння відбувається у разі, коли особа не могла усвідомлювати суспільної шкідливості своєї поведінки, не передбачала настання можливих шкідливих наслідків, не повинна була (не могла) їх передбачати. Наприклад, виходячи з тролейбуса, людина спіткнулася і, падаючи, збила з ніг іншу людину, що йшла попереду, яка у результаті падіння одержала тяжкі тілесні ушкодження.
діяння під впливом непереборної сили («форс-мажор») — діяння особи, яка хоч і передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій (бездіяльності), але перебувала в такому психофізіологічному стані і екстремальних умовах, що не могла запобігти цим наслідкам. Це діяння, учинене з волі особи, є об'єктивно протиправним і водночас викликане надзвичайною і нездоланною за даних умов подією (наприклад, заподіяння шкоди майну пожежником при гасінні пожежі, заподіяне під час виконання професійно-службових обов'язків).
3. Порівняйте за визначеними вами показниками поняття (на вибір):
а) проступок і злочин;
Злочин
Злочин — це злодіяння з точки зору тієї чи іншої системи цінностей, людини, групи людей, чи людства в цілому. Злочином є передбачене Кримінальним кодексом України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), яке суттєво порушує права особистості, держави або суспільства, вчинене суб’єктом злочину.
Проступок
Адміністративне правопорушення (проступок) – це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
б) суб’єкт і об’єкт правопорушення.
Об'єктом правопорушення є суспільні відносини, що врегульовані і охороняються правом і на які посягає правопорушник.
Суб'єктивна сторона правопорушення — внутрішнє психологічне ставлення суб'єкта до вчиненого протиправного діяння та його наслідків.
4. Перегляньте друковані ЗМІ або інтернет-видання за минулий тиждень і знайдіть публікації (опис, повідомлення, репортаж) про вчинення правопорушення. Підготуйте короткий огляд за схемою:
Самостійно.
Якщо помітили в тексті помилку, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter