ГДЗ Основи правознавства 9 клас. Підручник [Святокум О.Є., Святокум І.О.] 2017

Держава і право — своєрідний результат природного відбору людством кращих форм організації суспільного життя. Через особливості первісного ладу, своєрідну економічну та соціальну організацію йому не були потрібні специфічна влада та спеціальні норми, відокремлені від первісних суспільних відносин. Соціальна влада та норми поведінки входили в життя людей, забезпечували економічну та соціальну єдність суспільства.

Держава — це універсальна політична форма організації суспільства, що характеризується суверенною владою, публічним характером, реалізацією своїх повноважень на певній території через діяльність спеціально створених органів та організацій, наданням своїм рішенням обов’язкової правової форми, установленням податків із метою ефективного функціонування механізму влади та реалізацією загальносоціальних повноважень.

Держава виконує ряд функцій. Їх співвідношення в діяльності держави не залишається раз і назавжди заданим, статичним, а залежить від природи суспільства й держави, конкретно-історичних умов.

Держави неоднакові за внутрішньою будовою, зокрема, вони різняться між собою порядком організації та взаємодії вищих органів державної влади, тобто формою державного правління. Існують дві основні форми державного правління — монархія і республіка.

Політичний режим, тобто порядок здійснення державної влади певними засобами та методами, поділяється на демократичний та антидемократичний.

Територіальний устрій — це порядок територіального поділу держави, взаємовідносин її складників між собою й державою в цілому та відповідної організації державних органів. Сучасні держави за територіальним устроєм поділяються на унітарні та федеративні.

За допомогою права держава узгоджує інтереси різних людей і груп та гарантує взаємну відповідальність громадянина і держави, що визначає громадянина як рівноправного партнера держави.

Право — особливий вид соціальних норм, що виникає на певному етапі розвитку суспільства. Ознаками права є системність, загально обов’язковість, формальна визначеність, забезпечення дотримання правових норм із боку держави.

Правові погляди зумовлюють більш конкретне, детальне регулювання поведінки людей нормами права, ніж моральні вимоги. Правові норми часто запроваджуються на основі норм моралі, що виникли раніше, тобто багато в чому визначаються нормами моралі. Єдність правових і моральних норм забезпечує формування високого рівня правової культури.

Право закріплюється в офіційних документах держави, установлюючи загальну форму відносин. Право визначає і міру свободи людей, їх об’єднань, державних органів у взаємовідносинах між ними та гарантії свободи.

Система права — взаємопов’язана сукупність усіх діючих на території певної держави правових норм, що характеризується поділом на галузі та інститути права. Основною складовою системи права є норма права, яка складається з гіпотези, диспозиції і санкції.

З огляду на дотримання норм права поведінка людей у суспільстві може бути правомірною і неправомірною (протиправною).

Правомірна поведінка — це поведінка, що відповідає вимогам норм права. Неправомірною поведінкою, або правопорушенням, визнається винна протиправна поведінка деліктоздатної особи, що тягне за собою юридичну відповідальність.

Юридична відповідальність — це наслідок правопорушення, реакція держави на протиправні дії громадян. Притягнення правопорушника до юридичної відповідальності несе в собі не тільки каральну, а й запобіжну, виховну, охоронну функції.