ГДЗ Українська мова 5 клас. Підручник [Семеног О.М., Дятленко Т.І., Білясник М.Д.] 2022
13.08.2024,
5 Клас / Українська мова,
288,
0
§ 101. Розповідь. Побудова розповіді
Сторінка 2873.
Щойно батько й мати ступили на поріг, як Сашко встав з - за столу і з розгорнутим підручником підійшов до них. - Ось - задача. Не виходить, - повідомив. Мати поставила авоську з хлібом та помідорами, батько - портфеля. І обоє сіли за стіл, схилившись над підручником. Сашко вмостився навпроти. На виду в нього мовби написано: «Ну - ну, побачимо, які з вас, тату й мамо, математики...» Минуло хвилин десять, а задача не виходила. - Ну й дають вам часу по математиці, - зиркнув батько на енна. А Сашко... похилив голову, і з його очей - кап, кап, кап... Батько легенько штовхнув матір ліктем: бач, мовляв, як переживає... Свідомішає малий. А ще торік з легким серцем лишав невирішену задачу й гайда на вулицю грати в футбол... - Синку, - лагідно мовила мати, - та ти не переживай так, все одно ми її гуртом, з твоєю поміччю, звичайно, розлущимо. Ось підсідай - но ближче! Сашко розмазав сльози кулаком. - Та я не того... Мені гулять хочеться... Он уже надворі поночіє, а ви все із задачею морочитеся!.. Коли ж тепер гулять?
• Заголовок: Цінності навчання
Сторінка 288
6.
Списав задачу
Павлик прийшов до школи дуже стурбований. Дома він довго сидів над задачею й не міг розв'язати її. Тепер він прийшов до школи, щоб у когось списати задачу. Бо працювати сам Павлик не любив. Прийшла Зіна. Вона добре вміла розв’язувати задачі. Павлик запитав у неї: - Зіно, на скільки питань задача? - На троє, - відповіла Зіна. - А хіба ти не розв’язав? - Не вийшла... Дай, Зіно, списати... - Ой Павлику, чому ж ти сам не хочеш працювати? - запитала Зіна. Вона дала йому свій зошит. Павлик почав списувати. Списав одну дію, другу, перейшов до третьої. У третій дії помітив у Зіни помилку. Там, де треба було написати 23, Зіна написала 32. У своєму зошиті Павлик написав правильно, а Зіні не сказав, що в неї помилка. Учителька зібрала зошити для перевірки. Наступного дня вона принесла зошити. - У Павлика - дванадцять, - сказала вчителька. - Молодець, Павлику, добре попрацював над задачею. А в тебе, Зіно, - дев'ять. Помилку допустила... Зіна поблідла. Вона глянула на Павлика. Павлик почервонів і схилив голову над партою.
Сторінка 289
• План розповіді:
1. Невирішене домашнє завдання.
2. Розмова Павлика та Зінн.
3. Списана задача.
4. Помилка у задачі.
5. Мовчання Павлика.
6. Докірливий погляд Зіни.
7.
Мета тексту | Показати наскільки можуть бути дружні стосунки шкідливими та лукавими. |
Дійові особи | Павлик та Зіна |
Розвиток події | Палик не вирішив задачу, списа її у Зіни, під час списування помітив помилку, але дівчина не сказав. Отримав Павлик 12 балів, а Зіна - 9. Соромно стало хлопцеві від погляду дівчини. |
Результат | Зіна не буде спілкуватися та допомагати Павлу. |
2. Це було в п'ятому класі. Всі схилились над зошитами. Учитель дав задачі для самостійного розв’язування, і діти уважно працювали. Віталик сидів на останній парті. Він уже закінчував розв'язувати задачу, як раптом на парту впала записка. «Це знову, мабуть, від Петрика, - подумав Віталик. - Знову просить ковзани. Що ж я йому весь час даватиму свої ковзани?» - Іване Петровичу, - сказав Віталик, - мені хтось записку кинув... Хіба ж можна на уроці записки писати?
4. - Записки на уроці писати не можна, - сказав Іван Петрович. - Але якщо вже тобі хтось написав, то розповідати про неї вчителеві - недобре, Віталику. Записка - це ж таємниця, яка мусить бути відома тільки тобі і твоєму товаришеві. А ти розголошуєш цю таємницю. Візьми записку, заховай, на перерві прочитаєш...
1. Віталик почервонів. Тепер він зрозумів, що вчинив негарно. У класі запанувала тиша. Дехто з хлопців час від часу підводив голову, дивився на Віталика, і в тих поглядах хлопчик бачив подив і обурення.
3. Віталик розгорнув записку і прочитав: «Віталику, - писав Петрик, - я намалював вогнегривого коня. Якщо хочеш, дам тобі». На перерві Віталик підійшов до Петрика. - Давай коня, - сказав Віталик. - Утік кінь... - тихо відповів Петрик.
Сторінка 290
9.
Пекучий чи Палкий?
Пекучим буває сором, а не інтерес, поцілунок, обійми. Правильно казати - палка (щира, сильна) зацікавленість (інтерес). Жагучий (палкий) поцілунок, обійми.
Дівчина підійшла до хлопця та подарувала палкий поцілунок.
Після цих слів мене охопив пекучий сором.
10.
Яким вчинком можна пишатися? Всі ми щось робимо у житті. Інколи соромно буває за себе, а інколи пишаємося самі собою. Не можу забути один день із свого життя. Він навчив мене бути людиною. Що ж трапилося? Після уроків я йшов додому. Перед мене йшов хлопець з нашої школи. Якого я, чесно кажучи, побоювався, обходив стороною. Раптом у нього телефон задзвонив, він почав говорити, але коли витягав з кишені слухавку, загубив ключі. Я їх підібрав. Дуже радів, що заберу, викину, а він буде сидіти біля будинку довго. Та чомусь я цього не зробив. Коли хлопець (Олег) закінчив розмову, то почав шукати ключі, повернувся, розглядав траву, стежку. Тоді я підійшов і віддав ключі. Хлопець подякував, а потім запропонував товаришувати. Я зізнався Олегу, що хотів йому насолити, але щось не дало. Хлопець здивувася, але сказав: щирість та відвертість - головні риси у людини. З тобою можна ходити у розвідку.
Якщо помітили в тексті помилку, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter