ГДЗ Географія 6 клас. Підручник [Бойко В.М., Міхелі С.В.] 2014

Поняття про географічну карту. Як відомо, карта виникла ще до нашої ери. З тих пір географія на ній закріплює нагромаджені відомості. Інформація на карті “записана” по-особливому.

Картографічна мова – мова різних за формою, розміром і кольором позначень-символів. Вона дає змогу передати географічні факти, описи, закономірності коротко, графічним способом. Так карти “розказують” про будову земної кори, поширення тварин, розміщення промисловості. Тому їх називають другою мовою географії. Мову карти розуміють без перекладу люди, що розмовляють різними мовами. Будь-яке географічне дослідження місцевості починається з ретельного вивчення її за картами. Ось чому географу необхідно їх добре розуміти. Так само важливо навчитися читати карту і кожній освіченій людині, щоб вміти користуватися нею для своїх потреб.

На відміну від аерофотознімка і плану, на карті показують великі частини Землі або всю її поверхню. Щоб на аркуші паперу помістити зображення таких великих територій, доводиться давати його в сильно зменшеному вигляді. Тому масштаби карт, порівняно з планами, значно дрібніші (в 1 см – десятки і сотні кілометрів). Через це на карті неможливо дати такі подробиці й деталі, як на плані. При сильному зменшені вони просто пропадають, зникають. Отже, відмінності карти і плану витікають із величини зображуваної поверхні.

Суттєві відмінності є й між картою та глобусом. Якщо глобус дає об’ємне зображення Землі, то карта – пласке. Недоліком глобуса є те, що на ньому видно тільки ту частину, яка повернута до спостерігача. Карта ж показує всю поверхню Землі одночасно. Карта докладніша за глобус. На ній можна відтворити окремі великі ділянки земної поверхні (наприклад, материк або океан, країни або навіть її частину). Отже, географічна карта – зменшене й узагальнене зображення земної поверхні на площині, складене в певному масштабі за допомогою умовних знаків. І план місцевості, і географічна карта, і глобус – моделі земної поверхні.

Є різні способи зображення об’єктів на карті. Умовні знаки при цьому різняться за формою, розміром, кольором. Вони можуть бути виражені у масштаб і, а можуть бути і поза масштабними.

Окремими значками показують розташування корисних копалин. Лініями на карті позначають річки, дороги, кордони держав. Стрілками зображують рух морських течій, напрямок вітрів, а також маршрути експедицій.

Відтінками різних кольорів показують нерівності земної поверхні — рельєф (від зеленого до коричневого). А відтінками синього кольору показано океани, моря, озера. Кольором (або штриховкою) на карті можуть позначати — поширення людських рас, певних видів тварин, басейни корисних копалин тощо.