ГДЗ Географія 7 клас. Підручник [Бойко В.М., Міхелі С.В.] 2015

03.04.2018, icon

7 Клас / Географія, icon

12 656,

РОЗДІЛ 5.

ОКЕАНИ

6. Тихий океан — найтепліший океан Землі, тому що більша його площа припадає на жаркі екваторіальні й тропічні пояси обох півкуль. У теплих водах Тихого океану на глибині не більш як 50 м підводні гори населяють коралові поліпи безхребетні дрібні морські тварини. Тут найсприятливіші умови для їхнього життя.

Відмираючи, корали залишають по собі міцні вапнякові скелети, що, накопичуючись, утворюють коралові острови. Корали бурхливо розростаються та утворюють справжнє архітектурне диво, де знаходять притулок інші молюски, різнобарвні водорості, різноманітні риби. Коралові острови невисокі, мають пласку поверхню. Найчастіше це рифи й атоли (коралові острови, що виникають на вершинах згаслих підводних вулканів, утворюючи кільце з мілководною улоговиною в середині). В Океанії сотні атолів, окремі з яких об’єднуються у справжні архіпелаги. Підносячись над рівнем океану всього на 3 - 4 м, атоли помітні здалеку зеленню кокосових пальм, що ростуть немовби з води.

Для росту і процвітання коралів необхідні сприятливі умови, перш за все чиста

вода. Коралові споруди дуже вразливі. Сонце, вітер і хвилі постійно їх руйнують. Під час сильних дощів, коли солоність в прибережних водах знижується, значна кількість коралів гине. Відмерлі тканини коралів розкладаються, отруюють воду і несуть смерть морським тваринам. Другою умовою для життя коралів є висока і постійна температура води. Через це більшість коралових островів трапляється в тропічних широтах Тихого океану. Дуже важливо для нормальної життєдіяльності коралів є чистота і прозорість морської води й наявність планктону, яким вони харчуються.

Шукайте в Інтернеті

Це острів Пасхи. Він вулканічного походження. Розташований у південній частині Тихого океану. Належить Чилі. Місцева назва острова — Рапа-Нуї.

Острів має форму прямокутного трикутника, гіпотенуза якого — південно-східний берег. Сторони цього «трикутника» мають довжину 16, 18 і 24 км. На кутах острова підносяться згаслі вулкани: Рано-Као (324 м), Пуа-Катіки (377 м) і Теревака (539 м — найвища точка острова).

Острів відкритий голландським мандрівником Якобом Роггевеном у Пасхальну неділю 1722 року.

До 1877 р. у результаті вивезення місцевих жителів у Перу для каторжних робіт, поширення епідемій, подальшого вирубування лісів, ерозія ґрунтів, руйнування екосистеми острова розведенням великої кількості овець чисельність населення дуже скоротилася і становила 111 мешканців. До 1888 р. тут проживало лише 178 людей.

На початку XX ст. значна частина населення острова, переважно молоді рапа-нуйці, переселилася на материкову частину Чилі. Лише в 1950-х роках, коли підвищився рівень життя, відбулися деякі поліпшення в демографічній ситуації острова. До 1960 р. на Рапа-Нуї налічувалося вже понад тисячу мешканців.

У середині XIX ст. на Рапа-Нуї було 6 постійних поселень: Анакена, Тонгарикі, Ваїху, Вінапу, Матавері і Ханга-Роа. Столиця острова і його єдине місто — Хан-га-Роа. У наш час практично все населення проживає в Ханга-Роа, адміністративному центрі о. Пасхи. За переписом 2002 р. на острові проживає 3791 мешканець. Щільність населення становить 29,88 осіб/км2.

Офіційні мови на острові — іспанська та рапануйська. Жителі переважно католицької віри.

На узбережжі острова Пасхи стоять кам’яні статуї— моаї. їх багато, і кожна з них має вигляд людської голови заввишки бл. 20 м. Усупереч поширеній думці, вони «дивляться» не в бік океану, а вглиб острова. Деякі моаї мають «шапки» з

червоного каменю. Виготовляли моаї в каменярнях у центрі острова. Яким чином їх доставляли до узбережжя, невідомо. За легендою вони «йшли» самі. Останнім часом добровольці-ентузіасти намагаються знайти спосіб для транспортування кам’яних блоків. Але яким саме користувалися давні жителі, поки не визначено. Безліч недороблених бовванів досі лежать у каменярнях.

Головний тип атмосферної циркуляції в межах Європи — це західне перенесення повітряних мас. На захід від Європи розташований Атлантичний океан, у якому протікає тепла Північно-Атлантична течія. Повітряні маси, які формуються над океаном, завжди вологі; улітку, порівняно з континентальними, холодніші, а взимку — тепліші. Саме вони в основному впливають на погоду в Європі. їх пе-0 реносять потужні атмосферні вихори — циклони. Часті циклони з Атлантики приносять взимку відлиги й випадання мокрого снігу, а влітку — похолодання й дощі. Циклони, які прямують із західними потоками повітря, визначають також режим випадання опадів.

У цілому річна сума опадів у Європі закономірно зменшується з північного заходу на південний схід, що пояснюється послабленням активності циклонів. Хоча упродовж року на територію Європи приходить багато циклонів, циклональних днів значно менше, ніж антициклональних.

1. — В.

2. — А.

3. — В.

4. Г,

5. Б,

6. А,

7. Б;

8. Г

9.Євразія.

11. Тому що перебувають у сприятливих для їх розмноження і життя тропічних широтах.

12. Екваторіального, субекваторіальних, тропічних, субтропічних, помірних, субантарктичного, антарктичного.

13.Тому що значна його частина розташована в екваторіальному, субекваторіальному і тропічному поясі. У цих поясах високі температури упродовж року. Відповідно добре прогрівається вода океану, тому його називають «океаном нагрітих вод».

14. Крига в Північному Льодовитому океані постійно дрейфує зі сходу на захід унаслідок вітрів і течій. Влітку вздовж узбереж материків утворюється смуга вільної від криги води. Крім того, в океані постійно є айсберги, які утворюються з по-кривних льодовиків, що сповзають з численних арктичних островів.

15. Океанічні течії — грандіозне явище природи. Величезні маси води постійно переносяться на багато тисяч кілометрів. Течії в океані можуть розширюватися і звужуватися, міняти напрям і навіть повертатися назад. Теплі води в західних частинах океанів направляються до полюсів і, подібно до водяної опалювальної системи, обігрівають високі широти Землі, а на сході повертаються до екватора охолодженими. Вони переносять дуже багато води. Один лише Гольфстрім переносить її в 50-70 разів більше, ніж усі річки Землі.

16. Ресурси Світового океану загалом поділяються на біологічні, мінеральні, енергетичні. Це ресурси, що вже видобуваються або можуть бути добуті З води узбережної частини, дна та надр океанів і морів.

Біологічні ресурси океанів — риби, молюски (кальмари, мідії тощо), ракоподібні (краби, креветки, криль тощо), деякі види водоростей

Мінеральні ресурси океанів представлені нафтою, газом, групою твердих корисних копалин. У перспективі зростатиме видобуток руд (залізних, мідних, нікелевих, олов’яних, титанових), сірки, фосфоритів, будівельних матеріалів та інших з дна океанів та морів. З морської води видобувають багато кухонної солі (1/3 солі, Що споживають люди), магнію, брому, калію. Зростає використання опрісненої, морської води.

Енергетичні ресурси океану — де принципово доступна механічна та теплова енергія його вод. Поки що з енергетичних ресурсів Світового океану найбільше використовується енергія припливів і відпливів.

- Рекреаційні ресурси — це сукупність природних, природно-технічних, соціально-економічних комплексів та їх елементів, що сприяють відновленню і розвитку фізичних та духовних сил людини, її працездатності.

17. Світовий океан має виняткове значення в життєзабезпеченні Землі. Океан — це «легені» Землі, джерело харчування населення земної кулі та зосередження величезних багатств корисних копалин.

На сьогодні час перед людством стоїть глобальне завдання — терміново ліквіду-вати збитки, завдані океану, відновити порушену рівновагу і створити гарантії збереження його в майбутньому. Нежиттєздатний океан згубно позначиться на життєзабезпеченні всієї Землі, на долі людства. Адже Світовий океан виконує зага-льнопланетарні функції: він є потужним регулятором водообігу і теплового режиму Землі, а також циркуляції її атмосфери. Забруднення здатні викликати доволі істотні зміни всіх цих характеристик, Життєво важливих для клімату й погоди на планеті. Симптоми таких змін спостерігаються вже сьогодні. Мертвий океан — мертва планета, а значить, і все людство.

Попрацюйте в групі

Теплове забруднення навколишнього середовища являє собою серйозну екологічну проблему. З практики вчених-екологів, які контролюють процеси містобудування, відомо, що навколо виробничих споруд, пов’язаних з тепловими процесами, утворюються потужні теплові поля. У промислових центрах і великих містах атмосфера піддається тепловому забруднення у зв’язку з тим, що в повітря надходять теплі речовини з труб промислових підприємств, вихлопних труб двигунів внутрішнього згоряння, димарів котелень під час опалення будинків і т.п. За останні 25 років середня температура тропосфери піднялася на 0,7 °С.

Інженерні споруди, що проходять у верхньому шарі грунту, теж діють як елементи природно-техногенної системи міста, що здійснюють прямий вплив на екологічне, геологічне середовища та непряме — на рельеф.

Основними джерелами теплового забруднення вод є атомні й теплові електростанції. Наслідками теплового забруднення води є:

1) підвищення температури води часто підсилює сприйнятливість організмів до токсичних речовин;

2) температура може перевищити критичні значення для важливих теплових стадій життєвого циклу водних організмів;

3) висока температура сприяє заміні звичайної флори водоростей на менш бажані синьо-зелені водорості, що викликають «цвітіння» води;

4) у разі підвищення температури води тваринам потрібно більше кисню, оскільки в теплій воді його вміст знижений у зв’язку з меншою розчинністю.

Шумове забруднення є однією з головних проблем країн світу. Воно входить до трійки найбільш значущих екологічних порушень.

Рівень цього забруднення підвищується у зв’язку із зростанням індустріалізації міст, транспортної рухливості населення, зростанням технічного оснащення міського господарства. Сільські ландшафти і приміські території зазнають активного впливу шосейних доріг і залізниць, аеродромів та річкових портів. До цих джерел шуму належать також залізничні вузли й станції, великі автовокзали й автогосподарства, мотелі й кемпінги, трейлерні парки, промислові об'єкти та великі бази будівельної індустрії, енергетичні установки.

Інтенсивність шумового забруднення (тиску) вимірюється в децибелах (дБ). Шуми інтенсивності 30 - 80 дБ не завдають шкоди людському організму. Водночас шуми інтенсивності 85 дБ і більше призводять до негативних фізіологічних і психологічних наслідків на нервову систему, сон, емоції, працездатність. Саме це «забруднення» призводить до таких хвороб, як гіпертонія, втрата слуху, різноманітні серцеві недуги, а також зниження імунітету тощо.

Несприятливий вплив на організм людини мають електромагнітні випромінювання промислової частоти (50 герц) та частот радіохвильового діапазону. У помешканнях електромагнітні поля створюють: радіоапаратура, телевізори, холодильники тощо, що становить певну небезпеку. Річ у тім, що кожен наш внутрішній орган працює на певній частоті, наприклад серце— близько 700 Гц (коливань у секунду), мозок у стані сну — 10 Гц, у стані бадьорості — 50 Гц. Якщо поруч розташоване постійне джерело електромагнітного випромінювання, яке працюс на аналогічній (чи є кратною) частоті, то це може призвести до збільшення або зменшення нормальної частоти роботи органу. Наслідком цього може бути головний біль, порушення сну, перевтома, навіть загроза виникнення стенокардії. Найбільш згубній дії цього випромінювання людина піддасться у стані сну.