ГДЗ Географія 7 клас. Підручник [Кобернік С. Г., Коваленко Р. Р.] 2015

У горах Євразії спостерігається вертикальна поясність природних комплексів. Найбільший на Землі набір поясів — у Гімалаях.

Від висоти гір.

Альпи розташовані в межах помірного поясу. На їх південних схилах випадає багато опадів – до 3 000 мм за рік.

Нижній пояс до висоти 1 000 м утворюють широколисті ліси з дуба, каштана, граба, ясена, бука.

Вище ростуть мішані ліси з бука і ялиці, які з висотою змінюються на хвойні ліси, де крім ялиці ростуть ялина, модрина, сосна.

Вище росту дерев у горах заважають сильні вітри, різкі коливання температури повітря та короткий теплий сезон. Тому на висотах понад 2 000 м розташовані субальпійські луки.

В їх рослинному покриві переважають високі багаторічні трави. Серед них трапляються зарості ялівцю та рододендрона, який має великі яскраві квіти червоного, лілового, жовтого чи білого кольорів. Поширені криволісся з гірської сосни, гілки якої притиснуті вітрами до землі.

На висоті 3 000 м за сніговою лінією лежить пояс снігів і льодовиків.

У Гімалаях – найвищих горах світу – через їх географічне розташування в субекваторіальному й тропічному поясах та грандіозну висоту спостерігається планетарний максимум висотної поясності. Це означає, що піднімаючись південними схилами від підніжжя до вершин, можна побувати в усіх природних зонах світу: від вологих субекваторіальних лісів до високогірної тундри.

Так, біля підніжжя, там де рівнина переходить у передгір’я, тягнеться пояс субекваторіальних вічнозелених болотистих джунглів – тераїв. У цьому поясі ростуть пальми, мімоза, банан, перевиті ліанами.

Вище джунглів до висоти 1 200 м розташовується пояс вічнозелених тропічних лісів, де ростуть салове дерево, деревовидні папороті, бамбук і численні ліани.

На висотах вище 2 000 м панують широколисті ліси помірного поясу з дуба, клена, каштана, які переходять у хвойніліси із сріблястої ялиці, гімалайської ялини, модрини. Підлісок утворюють густі зарості рододендронів. Верхня межа лісу проходить на висоті 3 500 м.

Вище ліси розріджуються і змінюються субальпійським поясом з високотравними луками і чагарниками з ялівцю та рододендрона. Над ними розташовуються альпійські луки, де примули, анемони, маки утворюють барвисті трав’яні килими. На відмітках5 500 – 6 000 м проходить снігова лінія, за якою – пояс вічних снігів і льодовиків.. Отже, жодні гори світу не мають таких колосальних контрастів ландшафтів, як Гімалаї.

У Гімалаях у верхніх поясах зустрічається чорний гімалайський ведмідь, який на відміну від бурого ведмедя має на грудях на чорному хутрі білу пляму у вигляді літери V.

Повсюдно поширені гризуни, особливо підкоришники. Багато птахів, серед яких фазан данфе, дикий індик улар.

- Гори займають майже половину території Євразії. Найбільш яскраво в Європі висотна поясність виявляється на південних схилах Альп, а в Азії – на південних схилах Гімалаїв.

Територія Євразії зазнала значного впливу господарської діяльності людини. Особливо постраждали природні комплекси Європи, які були замінені антропогенними.

Майже повністю заліснена в минулому Європа нині на 2/3 є безлісою. Це неминуче позначилося на тваринному світі. Зникли колись численні копитні, хижаки, птахи. Бурого ведмедя, рись, росомаху, вовка й лисицю тепер можна побачити тільки на природоохоронних територіях. Зовсім зникли леви, великі європейські бики — тури, дикі коні тарпани. На межі вимирання опинилися зубри.

Своєю господарською діяльністю людина дуже змінила природу Євразії. Особливо великих змін зазнали зони мішаних і широколистих лісів, лісостепу й степу. Замість природної рослинності тут розміщені сільськогосподарські угіддя, села та міста. Унаслідок знищення місць проживання диких звірів багато з них перебуває на межі вимирання. Рослини й тварини, що потребують охорони, занесені до Міжнародної Червоної книги. їх перелік невпинно зростає.

Звичайна рись, європейська норка, корсак (степова лисиця), крапчастий ховрах, видра, хохуля руська або вихухіль.

У Кордильєрах Канади західні схили гір (у середньому до висоти 1500 м) вкриті вологими хвойними лісами. Вище вони поступаються гірській тундрі, яку з просуванням на південь змінює пояс субальпійських та альпійських луків. На масивах внутрішнього поясу Кордильєр Канади набір поясів інший – від сухих степів до тайги.

На заході Кордильєр Аляски через низькі температури і рясні опади снігова лінія розташована дуже низько. Тому хвойні ліси, що вкривають нижчі частини схилів, підіймаються тут майже до поясу снігів та льодовиків. На сході Кордильєр Аляски внаслідок надзвичайно суворих природних умов гірські хребти майже не мають рослинності.

На заході Мексиканського нагір’я до висоти 2000 м панують пустелі , навіть на вершинах опадів мало. Далі вонизмінюються сухими сосновими лісами.

У Кордильєрах США схили, обернені до Тихого океану, вкриті внизу переважно чагарниковим дубом. Вище з’являються хвойні ліси, складені теплолюбними й більш пристосованими до посушливих умов породами дерев. Вище 3000 м ділянки покриті альпійськими луками. На внутрішніх плато й плоскогір’ях Кордильєр США переважає пояс напівпустель і пустель.

Для охорони природи на території Євразії створені численні заповідники та природні національні парки.

Майже 660 природних і культурних об’єктів Євразії включено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. З них 432 — у Європі, 225 — в Азії. Деякі країни Євразії є абсолютними лідерами за кількістю охоронних об’єктів: в Італії їх 49, Китаї — 45, Іспанії — 44, Франції й Німеччині — по 38. Сувора природа арктичних пустель охороняється в заповіднику Острів Врангеля в Північному Льодовитому океані. Рослинність тут бідна. У заповіднику існує найбільше у світі лежбище моржів: їх збирається до 100 тисяч! У заповіднику розводять північних оленів і вівцебиків. Є численні «пташині базари».