ГДЗ Географія 7 клас. Підручник [Кобернік С. Г., Коваленко Р. Р.] 2015

- Айсберг (з англ. iceberg — крижана гора) — дрейфуючий масив льоду з глибоко зануреною підводною частиною, що відколовся від краю покривного льодовика.

- Акваторія (від латин, aqua — вода + територія) — ділянка водної поверхні природної або штучної водойми.

- Антропогенне забруднення (від грецьк. antropos — людина + genas — походження) — привнесення в навколишнє середовище не притаманних йому хімічних, фізичних або біологічних речовин у результаті господарської діяльності людини.

- Архіпелаг (від грецьк. arche — початок, pelagos — море) — група островів, що розташовані на невеликій відстані один від одного, мають однакове походження, подібну тектонічну будову й розглядаються як єдине ціле.

- Берегова лінія — умовна межа між берегом і водним об’єктом за заданим рівнем, передбаченим відповідними правилами картографування.

- Вертикальна (висотна) поясність — закономірна зміна ландшафтів з висотою.

- Водні маси (ВМ) — великі рухомі об’єкти води з подібними властивостями: температурою, солоністю, густиною, прозорістю та ін.

- Географічне положення — розташування території на Землі відносно різних природних об’єктів.

- Діатомові водорості — одноклітинні водорості планктону, що мають крем’янистий панцир.

- Дрейф материків (від голланд. drijven — плавати) — повільний рух літосферних плит, що утворюють земну кору.

- Екологія (від грецьк. oikos — середовище + logos — слово, речення) — наука про взаємозв’язок рослинних і тваринних організмів між собою та з життєвим середовищем, про взаємодію людини з навколишнім природним середовищем.

- Живлення річки — поповнення річки водою.

Розрізняють такі основні джерела живлення річки:

дощове,

снігове,

Грунтове (підземне),

льодовикове.

- Західне перенесення — постійний вітер, який дме з тропіків у помірні широти.

- Ізотерма — уявна лінія, що з’єднує точки земної поверхні з однаковою температурою.

- Каньйон підводний (з ісп. canon — ущелина) — глибока крутосхила підводна долина, що знаходиться в межах материкової обмілини та материкового схилу.

- Катастрофа (з грецьк. katastrophe — переворот, кінець, загибель) — подія, що спричиняє тяжкі наслідки, руйнування.

- Клімат (від грецьк. klirna — нахил) — багаторічний режим погоди в певній місцевості.

- Кліматичний пояс — територія з відносно однаковим кліматом.

- Лагуна (з італ. laguna — озеро) — мілководні природні водойми, що відокремлені від моря смугою суходолу або з’єднані з ним вузькою протокою.

- Марікультура (від латин, marinus — морський + культура) — вирощування й розведення в морі корисних рослин і тварин на спеціально створених підводних плантаціях.

- Матергік (континент) — величезна ділянка суходолу, з усіх боків оточена морями й океанами.

- Межень — найнижчий рівень води в річці протягом року.

- Моніторинг (від англ. monitor — наставник, порадник) — система спостережень і контролю за природними комплексами з метою забезпечення раціонального використання природних ресурсів і охорони навколишнього середовища.

- Мусон (фр. mousson від араб. — сезон) — сезонний вітер, який змінює напрямок двічі на рік. Виникає на узбережжі океану, що пов’язано з коливанням атмосферного тиску протягом року.

Літній мусон дме з океану на суходіл, зимовий — у зворотному напрямку.

- Навколишнє середовище — сукупність усіх тіл, сил і явищ природи, серед яких живе людина.

- Область складчастості — рухома ділянка земної кори. Один із видів тектонічних структур. Розрізняють давні, середні та молоді пояси складчастості.

- Океанічна течія — горизонтальне або вертикальне переміщення водних мас.

- Острів — відносно невелика ділянка суходолу, з усіх боків оточена водоймами. За походженням розрізняють материкові, вулканічні та коралові острови.

- Охорона навколишнього середовища (охорона природи) — система виважених взаємозв’язків людини із середовищем її проживання та виробничою діяльністю, спрямованою на збереження й розумне використання природних ресурсів, на запобігання забрудненню навколишнього середовища, на збереження окремих видів тварин і рослин, а також природних комплексів загалом.

- Парниковий ефект — здатність атмосфери утримувати тепло біля земної поверхні, що призводить до глобального потепління.

- Пасат (з ісп. passât.е — поширення) — постійний вітер, який дме з тропіків на екватор.

- Платформа (від фр. plate-forte — плоска форма) — відносно стійка вирівняна ділянка земної кори. Один із видів тектонічних структур. Розрізняють давні й молоді платформи.

- Повінь — найвищий рівень води в річці протягом року.

- Повітряні маси — значні об’єми повітря з однорідними властивостями: температурою, тиском, вологістю, прозорістю та ін.

- Природна рівновага — первісний стан, що характеризує незмінені людською діяльністю природні комплекси.

- Природний комплекс (ландшафт) — ділянка земної поверхні, яка вирізняється особливостями прояву компонентів природи, що перебувають у складній взаємодії.

- Природні зони — великі природні комплекси, що мають спільні кліматичні умови, ґрунти, рослинність і тваринний світ.

- Природні ресурси — тіла й сили природи, що забезпечують існування людського суспільства та використовуються в господарстві.

- Проміле (з латин, pro mille — на тисячу) — тисячна частка будь-якої речовини. Під час визначення солоності морської води характеризує кількість солей на 1 літр води.

- Режим річки — зміна рівня та стану води в річці протягом року.

- Реліктові озера (від латин, relictum — залишок) — озера, які є залишками давнього морського басейну.

- Рельєф (з латин, relieft — піднімаю) — сукупність усіх нерівностей земної поверхні.

- Риф кораловий (від голланд. rif— ребро) — суцільні коралові скелети багатьох поколінь коралових поліпів, що вкриті колоніями живих коралових поліпів, водоростей, губок.

- Рифт (з англ. rift — розрив) — лінійно витягнута ровоиодібна тектонічна структура типу грабена (з нім. graben — рів, канава), зазвичай утворюється в зонах розходження літосферних плит.

- Тайфун (з кит. тай фут — сильний вітер) — тропічний циклон, що виникає в західній тропічній частині Тихого океану.

- Тектонічні озера (від грецьк. tektonike — будівництво) — озера, які сформувалися в тріщинах або прогинах земної кори.

- Циркуляція атмосфери — система горизонтальних і вертикальних повітряних течій у тропосфері.

- Частина світу — історично виділені європейцями за часом їх відкриття та освоєння великі ділянки суходолу. їх межі умовні. Крім материків, частини світу включають розташовані біля них острови.

- Шельф (з англ. shelf — полиця, виступ) — материкова відмілина в океані (глибина — до 200 м).

- Шельфовий льодовгік — льодовик у межах материкової обмілини, який перебуває на плаву або частково спирається на дно.

- Широтна зональність — закономірна зміна ландшафтів від екватора в бік полюсів.

- Щит — велика ділянка в межах платформи, де кристалічний фундамент виходить на поверхню.