ГДЗ Історія України 7 клас. Зошит контроль [Святокум О.Є.] 2015

17.04.2018, icon

4 994,

Сторінка 26
Тематичне оцінювання 5.
Варіант 1.
Українські землі у складі Литовського князівства
1. А.
2. В.
3. В.

1 - В

2 - Б

З - Г

4 - А

5. Луцький замок (Любарта).
6. Українська шляхта - це привілейований суспільний стан у Польщі, представники якого були українцями за походженням, котрі займалися військовою службою, за що і отримували різні пільги.
Сторінка 27
7. 2) Попри такі дії українські землі поступово залишали політичну самостійність та поляки сприяли повній асиміляції населення.
8. 1) Господарство залишалося в своїй основі натуральним. Основною галуззю економіки на українських землях було сільське господарство, і передусім землеробство. Більш інтенсивно воно розвивалось в західних і північних землях, які не зазнавали нападів татар. Селяни жили общинами, які ґрунтувалися на сусідських зв’язках. Сільська община складалася із дворищ, яких було від 5 до 11. Проте відбулися суттєві зміни в організації сільськогосподарського виробництва: запровадження магнатського землеволодіння, поступове закріпачення селян та створення перших обробних підприємств - фільварків.
2) Попри такі дії українські землі поступово залишали політичну самостійність та поляки сприяли повній асиміляції населення.8. 1) Господарство залишалося в своїй основі натуральним. Основною галуззю економіки на українських землях було сільське господарство, і передусім землеробство. Більш інтенсивно воно розвивалось в західних і північних землях, які не зазнавали нападів татар. Селяни жили общинами, які ґрунтувалися на сусідських зв’язках. Сільська община складалася із дворищ, яких було від 5 до 11. Проте відбулися суттєві зміни в організації сільськогосподарського виробництва: запровадження магнатського землеволодіння, поступове закріпачення селян та створення перших обробних підприємств - фільварків.
2) У ці часи в Україні продовжувалося розвиватися ремесло, яке все більше відокремлювалося від сільського господарства і зосереджувалося переважно у містах. Збільшувалося і кількість ремесел, за більшістю даних до 40 спеціальностей. Щоб регулювати розвиток ремісничого виробництва й протистояти феодалам, міські ремісники об’єднувалися у цехи. Власниками були цехові майстри, які зосереджували засоби виробництва і експлуатували підмайстрів та учнів. Частина ремісників не входила до цехів, так звані партачі. Серед видів ремесел були розвинуті ковальство, слюсарство, ювелірна справа, бондарство, малярство, гончарство тощо.
3) Розвиток сільського господарства і ремесла, збільшення міського населення сприяли розширенню внутрішнього ринку і пожвавленню торгівлі. У малих поселеннях відбувалися щотижневі торги, а у великих містах - ярмарки (1 раз на рік). Водночас розвивалась і зовнішня торгівля, особливо з російськими землями. Водночас Україна була важливим посередником у торгівлі між Сходом і Заходом, Північчю і Півднем. Найбільшими торговими містами були Львів, Київ, Кам’янець і Луцьк.