ГДЗ Історія України 7 клас. Зошит контроль [Святокум О.Є.] 2015
17.04.2018,
7 Клас / Історія України,
5 245,
0
Сторінка 28
Тематичне оцінювання 5.
Варіант 2.
Українські землі у складі Литовського князівства
1. Г.
2. А.
3. В.
5. Вірменський собор Успіння Богородиці.
6. Магдебурзьке право - це міське право, яке склалося в Німеччині. За ним міста частково звільнялися від підпорядкування центральній адміністрації, владі феодалів і створювали органи самоврядування.
Сторінка 29
2) Особливість приєднання земель до Литви полягала у звільненні від золотоординської залежності, без насильства, зі збереженням існуючих віри, мови, судочинства, традицій життя.
Сутність цього принципу полягала у мирному входженні українських земель до складу Великого королівства Литовського, при цьому литовці дозволяли посідати найвищі щаблі влади українцям, здатність служити самому князю, за що васали отримували землю. При цьому існували удільні князівства, в яких зберігалась мова, культура, звичаї, самобутність тощо.
8. 1) У цей період українські землі були розподілені між наступними країнами: Королівство Польща (Галичина, Поділля, Закарпаття); Велике князівство Литовське (Волинь, Київщина); Велике князівство Московське (Чернігово-Сіверщина); Кримське ханство (Дике поле).
2) Соціальні стани (верстви) - великі групи людей, що мають закріплені права та обов’язки та відрізняються своїм політичним становищем. На той час існувало три основних верстви: шляхта + духівництво (магнати, князі, пани, бояри); міщани ( патриціат, бюргери, плебс); селяни («похожі» і «непохожі»). Шляхтичами були нащадки удільних князів, а панами - люди із знатного походження, спадковим землеволодінням і певними привілеями. Цей стан був привілейований, при цьому використовуючи працю інших.
Міщанами вважалися жителі міст, які мали певні привілеї. Проте вони повинні були сплачувати податки на користь держави. Найзаможнішою частиною був патриціат (ремісники, купці, лихварі). До середнього рівня належали бюргери - звичайні мешканці (купці, майстри). Основою міст був плебс, що складався
з дрібних ремісників, торговців і різноробочих.
Переважну більшість населення (80%) складали селяни, які не мали жодних привілей. В основному вони працювали примусово і безоплатно у господарстві пана.
3) Порівняно із часами Київської Русі суспільний устрій зазнав змін: із розвитком міст з’явився стан міщан, і із постійними завоюваннями - верства шляхтичів та поступово закріпачених селян.
ГДЗ Історія України 7 клас Зошит Зошит контроль Святокум 2015 Ранок
Тематичне оцінювання 5.
Варіант 2.
Українські землі у складі Литовського князівства
1. Г.
2. А.
3. В.
4. | 1 - А | 2 - В | З - Б | 4 – Г |
6. Магдебурзьке право - це міське право, яке склалося в Німеччині. За ним міста частково звільнялися від підпорядкування центральній адміністрації, владі феодалів і створювали органи самоврядування.
Сторінка 29
2) Особливість приєднання земель до Литви полягала у звільненні від золотоординської залежності, без насильства, зі збереженням існуючих віри, мови, судочинства, традицій життя.
Сутність цього принципу полягала у мирному входженні українських земель до складу Великого королівства Литовського, при цьому литовці дозволяли посідати найвищі щаблі влади українцям, здатність служити самому князю, за що васали отримували землю. При цьому існували удільні князівства, в яких зберігалась мова, культура, звичаї, самобутність тощо.
8. 1) У цей період українські землі були розподілені між наступними країнами: Королівство Польща (Галичина, Поділля, Закарпаття); Велике князівство Литовське (Волинь, Київщина); Велике князівство Московське (Чернігово-Сіверщина); Кримське ханство (Дике поле).
2) Соціальні стани (верстви) - великі групи людей, що мають закріплені права та обов’язки та відрізняються своїм політичним становищем. На той час існувало три основних верстви: шляхта + духівництво (магнати, князі, пани, бояри); міщани ( патриціат, бюргери, плебс); селяни («похожі» і «непохожі»). Шляхтичами були нащадки удільних князів, а панами - люди із знатного походження, спадковим землеволодінням і певними привілеями. Цей стан був привілейований, при цьому використовуючи працю інших.
Міщанами вважалися жителі міст, які мали певні привілеї. Проте вони повинні були сплачувати податки на користь держави. Найзаможнішою частиною був патриціат (ремісники, купці, лихварі). До середнього рівня належали бюргери - звичайні мешканці (купці, майстри). Основою міст був плебс, що складався
з дрібних ремісників, торговців і різноробочих.
Переважну більшість населення (80%) складали селяни, які не мали жодних привілей. В основному вони працювали примусово і безоплатно у господарстві пана.
3) Порівняно із часами Київської Русі суспільний устрій зазнав змін: із розвитком міст з’явився стан міщан, і із постійними завоюваннями - верства шляхтичів та поступово закріпачених селян.
Якщо помітили в тексті помилку, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter