ГДЗ Історія України 7 клас. Підручник [Власов В.С., Панарін О.Є., Топольницька Ю.А.] 2020

Спорудження Софійського собору в Києві – 1073 р.

Будівництво Успенського собору в Галичі - 1157 р.

Створення Галицько-Волинського літопису – 1201 р.

Собор Іоанна Златоуста в Холмі, перша частина Галицько-Волинського літопису.

Ікона Вишгородської Богоматері

Знахідки берестяних грамот, бронзових та кістяних писал переконують, що писати вміли і можновладці, і простолюд. Берестяні грамоти дослідники знаходили в Звенигороді та Бересті, а бронзові писала для воскових табличок - у Галичі, Звенигороді, Перемишлі, Острозі. Знахідки берестяних грамот.

На відміну від інших подібних пам’яток, він не поділяється на датовані літописні записи, а містить оповіді-повісті про воєнні походи та інші події.

Єдиною тогочасною спорудою, що збереглася до наших днів, є церква Святого Пантелеймона в с. Шевченкове поблизу сучасного Галича. Найдавнішим зі збережених тогочасних храмів Волині є Успенський (Мстиславів) собор у Володимирі (Волинська обл.).

Архітектура Галицько-Волинського князівства мала певні особливості. Якщо на землях Волині будівничі дотримувалися традицій, що склалися на придніпровських теренах, то в Галицькій землі спиралися на здобутки романської архітектури, поширеної в Угорщині, Чехії, Польщі. Галицькі будівничі споруджували храми й палаци з місцевого матеріалу - вапняку, брили якого старанно обтесували. Вапнякові блоки укладали на тонкі шари вапняного розчину.

Особливостями галицької архітектури є надзвичайна різноманітність типів споруд, для оздоблення яких часто використовували білий камінь. Стіни й підлогу прикрашала керамічна рельєфна плитка із зображенням грифонів, орлів, рослинним і геометричним орнаментом тощо.

Центрами освіти в Галицько-Волинському князівстві були церкви та монастирі. Викладання в тогочасних школах істотно не відрізнялося від часів розквіту Київської держави: навчали читання, письма церковнослов’янською мовою, церковного співу.