ГДЗ Історія України 7 клас. Підручник [Хлібовська Г.М., Наумчук О.В., Крижановська М.Є., Бурнейко І.О.] 2024

1. Зміни в суспільному житті
1. Назвіть основні стани українського суспільства в XIV—XV століттях.
Основними станами були шляхта, духівництво, селяни і містяни.
2. На які групи поділявся шляхетський стан, чим вони відрізнялись одна від одної?
Шляхетський стан поділявся на князів, панів, бояр і зем’ян. Князі походили з династій Рюриковичів і Гедиміновичів і мали спадковий статус. Пани вирізнялися давністю роду і спадковим землеволодінням. Бояри і зем’яни служили вищій шляхті, виконували доручення, брали участь у військових виправах і вели господарство.
3. Який суспільний стан був найчисленнішим? Із яких груп він складався?
Найчисленнішим станом були селяни. Вони поділялися на слуг, селян-данників, тяглих і челядь. Слуги відбували військову повинність, тяглі обробляли землю шляхтича, данники сплачували данину, а челядь була повністю залежна від власника.
Відлуння минулого
Із Городельської унії 1413 року про посилення впливу католицької віри
1. Кого призначали на урядові посади?
На урядові посади призначалися лише особи католицької віри, підлеглі Римській церкві.
2. Як цей закон обмежував права української православної шляхти?
Городельська унія обмежувала права української православної шляхти, забороняючи їй займати державні посади. Це дискримінаційне положення позбавляло православних знаті можливості брати участь у державному управлінні та користуватися привілеями, доступними католикам.
Відлуння минулого
Із листа польського короля Казимира IV молдовському послу про селянське повстання під проводом Мухи
1. Попрацюйте в парах. Яку історичну інформацію ми можемо дізнатися з документа і картини?
З листа польського короля Казимира IV ми дізнаємося про селянське повстання під проводом Мухи, яке відбулося в кінці XV століття. Повстанці, що прийшли з Молдови, були добре підготовлені у військовій справі й здійснили раптові напади на маєтки шляхти в Галичині, спалюючи їх і здійснюючи жорстокості, включаючи вбивства підданих короля. Вони також забрали з собою різну здобич, включаючи коней, людей і худобу.
2. Сільське господарство
1. Що було основою сільського господарства на русько-українських землях?
Основою сільського господарства на русько-українських землях було хліборобство, зокрема вирощування жита, пшениці та ячменю.
2. Яким було господарство шляхетського двору?
Господарство шляхетського двору включало будинок, житло для челяді, господарські будівлі, орні землі, сіножаті, пасовища та села із селянами. У такому дворі виробляли все необхідне для внутрішнього споживання.
3. Поясніть значення терміна «фільварок».
Фільварок — це багатогалузеве господарство, орієнтоване на ринок, яке створювала шляхта у відповідь на зростання попиту на продукти харчування, зокрема зерно і м’ясо.
3. Міська економіка. Магдебурзьке право
1. Поясніть значення термінів: «магдебурзьке право», «магістрат».
Магдебурзьке право — це німецьке міське право, яке надавало містам самоврядування, звільняючи їх від управління і суду приватних власників або державних урядників.
Магістрат — орган міського самоврядування, який здійснював управління містом і складався з двох колегій: лави (суд у кримінальних справах) та ради (адміністративний орган і суд у цивільних справах).
2. Які заняття представляли міську економіку?
Міську економіку представляли ремесла і торгівля. Ремісники об’єднувалися в цехи, які займалися виробництвом товарів, таких як деревообробні, чинбарні, ковальські, зброярні та гончарні вироби. Торгівля проходила на ярмарках, торгах і в міських крамницях.
3. Що продавало й що купувало населення русько-українських земель, ведучи міжнародну торгівлю?
Населення русько-українських земель продавало віск, мед, зерно, худобу, сіль і деревину. Натомість завозили одяг, залізо, папір, зброю та західноєвропейські тканини (оксамит, сукно, атлас).
Відлуння минулого
Із привілею польського короля Казимира ІІІ про надання місту Львову самоврядування
1. Поміркуйте, які положення документа вказують на отримання містом Львовом самоврядування.
Документ про надання місту Львову самоврядування містить положення, що звільняють місто та його жителів від юрисдикції каштелянів, воєвод, суддів і підсуддів. Містяни відповідали лише перед своїм війтом, а війт — перед королем або його старостою. Це свідчить про надання місту права самостійно вирішувати внутрішні справи згідно з німецьким правом, що є характерною ознакою самоврядування.
Лабіринт часу
Кліо в архівах Львова натрапила на цікаву інформацію й дізналася, що 17 червня 1356 р. Казимир ІІІ надав Львову магдебурзьке право. Ця інформація наштовхнула Кліо на думку: а скільки часу пройшло від заснування міста до отримання ним магдебурзького права? Допоможіть Кліо з’ясувати це.
Кліо дізналася, що Львів отримав магдебурзьке право 17 червня 1356 року. Перша літописна згадка про Львів датується 1256 роком. Отже, від заснування міста до отримання ним магдебурзького права пройшло приблизно 100 років.
Барвограй ідей
Разом із Кліо розгляньте ілюстрацію. Попрацюйте в парах і складіть діалог між представником короля та жителями міста про можливості, які надавало магдебурзьке право містянам.
Представник короля:
Вітаю вас, шановні жителі Галича! Сьогодні я маю честь вручити вам привілей на магдебурзьке право.
Житель міста:
Дякуємо, це велика честь для нашого міста. Які можливості відкриває для нас це право?
Представник короля:
Магдебурзьке право надає вам самоврядування. Ви зможете обирати власних війтів і лавників, які будуть керувати містом і судити за німецьким правом.
Житель міста:
Це означає, що ми більше не підлягаємо юрисдикції каштелянів і воєвод?
Представник короля:
Саме так. Ви будете відповідати лише перед своїм війтом, а він — перед королем або його старостою.
Житель міста:
Це значно полегшить наше життя і сприятиме розвитку торгівлі та ремесел. Дякуємо за цю можливість!
Представник короля:
Бажаю вашому місту процвітання й успіху!
Галявина творчості
Уявіть, що ви — мешканець Русі-України в період XIV–XV століть. Напишіть твір від імені шляхтича, селянина чи містянина на тему: «Один день із мого життя» за планом: а) житло; б) зовнішній вигляд; в) заняття. Свою розповідь доповніть малюнком або фотоколажем.
Я — містянин, і живу в прекрасному місті Львові в XIV столітті.
Моє житло — це невеликий будинок у самому серці міста. Він збудований з дерева та каменю, з дахом, вкритим черепицею. В будинку є кілька кімнат, де ми живемо разом з родиною. У нас є простора кухня і затишна вітальня.
Я ношу простий одяг, але завжди намагаюся виглядати охайно. Моя сорочка з льону, а штани — з грубої тканини. На ногах у мене шкіряні черевики. У святкові дні я одягаю каптан з кольорової тканини.
Мій день починається рано. Я працюю ремісником і виготовляю гончарний посуд. У майстерні ми з підмайстрами формуємо глину, випалюємо її в печі, а потім розписуємо.
В суботу я відвідую міський ринок, де продаю свої вироби. Це також чудова нагода поспілкуватися з друзями та дізнатися останні новини.
Життя в місті кипить: люди поспішають на роботу, купці торгують своїми товарами, діти граються на вулицях. Магдебурзьке право дає нам свободу самоврядування, і це робить наше місто особливим.

---

---

Назад

Вперед

1 ... 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31

ГДЗ 7 клас Підручник НУШ Історія України 2024 Хлібовська Наумчук Крижановська Бурнейко Астон