ГДЗ Історія України 7 клас. Підручник [Гісем О.В., Мартинюк О.О.] 2020

Запитання та завдання
2. Розкажіть, як відбувалися міжусобна війна між синами князя Володимира й  утвердження Ярослава в  Києві.
Після смерті в 1015  р. князя Володимира владу в  Києві захопив його пасинок Святополк Ярополкович, скориставшись відсутністю Бориса, якого, за літописом, більше любили кияни. Між нащадками Володимира Свято славом, Мстиславом, Борисом, Глібом і  Святополком спалахнула жорстока міжусобна війна за великокнязівську владу.
У боротьбі нащадків Володимира за владу загинули Борис, Гліб і  Святослав. Літописець стверджує, що братів убили за наказом Святополка. Однак у деяких західноєвропейських хроніках схилялися до думки, що ініціатором цього міг бути Ярослав, який княжив тоді в  Новгороді. Він виступив проти Святополка, що захопив владу в  Києві. Ярослава підтримували новгородці й  варяги, а  Святополка — печеніги.
3. Охарактеризуйте внутрішню політику Ярослава.
За князювання Ярослава було укладено писемний збірник норм звичаєвого права Русі-України, що дістав назву «Правда Ярослава». Вони захищали людське життя, установлювали штрафи за вбивства й приниження людської гідності. При цьому смертної кари вони не передбачали, але звичай кривавої помсти продовжував існувати, як і раніше. «Правда Ярослава» містила 18 статей і стала основою «Руської правди» — першої писемної кодифікації норм права Русі-України.
Князь Ярослав сприяв зміцненню центральної влади, що послабилася під час міжусобної війни між синами Володимира. Опорою князя були бояри, а в головних містах Русі-України він посадив своїх синів.
Багато зусиль Ярослав докладав для створення нових і  розбудови існуючих міст. Князь укріпив Київ, звівши «місто Ярослава»  — нову систему укріплень із ровами й  земляними валами заввишки 14  м із міцними дубовими стінами та вежами, яка простяглася на 3,5 км. Могутність цих укріплень не мала рівних у Русі-Україні. Територія «міста Ярослава» в сім разів перевищувала площу «міста Володимира». За зразком візантійської столиці звели Золоті ворота — головний парадний в’їзд до Києва. Також було збудовано Софійський собор і закладено Георгіївський та Ірининський монастирі. Імовірно, близько 1051  р. чернець Антоній на схилах Дніпра поблизу Києва заснував чоловічий монастир — Києво-Печерську лавру.
4. Яким був внесок князя Ярослава в  культурно-освітнє й  церковне життя Русі-України?
З  ім’ям Ярослава пов’язаний розквіт культурного життя, насамперед книжності. Літописець зазначає, що сам князь читав книжки вдень і  вночі, організовував переклад творів із «гречизни слов’янською мовою». За Ярослава створили перший літописний звід 1037—1039  рр. Князь власноручно переклав багато книжок і зібрав велику бібліотеку, яка зберігалася при Софійському соборі. У  ній налічувалося до 900  примірників книжок, що для Середньовіччя було дуже великою книгозбірнею.
Князь Ярослав піклувався про розвиток церкви, віддаючи їй десяту частину своїх прибутків. Церкви й  монастирі були осередками освіти — при них працювали школи.

---

---

Назад

Вперед

1 ... 4 5 6 7 8 9 10 11 12 ... 27

ГДЗ Історія України Підручник 2020 Гісем Матинюк Ранок 7 клас