ГДЗ Всесвітня історія 7 клас. Підручник [Гісем О.В., Мартинюк О.О.] 2024
23.09.2024,
7 Клас / Всесвітня історія,
1 543,
0
§ 27. Дезінтеграція Золотої Орди. Унезалежнення Московської держави
СТОРІНКА 1991. Який хан перебрав на себе владу хана Золотої Орди після припинення її існування?
Казанський хан.
2. Скільки років тривала в Золотій Орді "Велика Зам’ятня"?
"Велика Зам’ятня" тривала 22 роки (з 1359 до 1381 року).
3. Переставте літери і прочитайте ім'я хана, який став засновником династії Гераїв.
Ім'я хана - Хаджі І Герай.
4. Підтвердіть фактами те, що після смерті хана Бердібека в Золотій Орді почалася усобица.
Після смерті хана Бердібека в 1359 році Золота Орда занурилася в період внутрішніх конфліктів і міжусобиць, що призвело до "Великої Зам’ятні", яка тривала понад два десятиліття і значно послабила державу.
5. Чи можна стверджувати, що під час усобиць у Золотій Орді московські князі завжди зберігали вірність монгольським ханам? Чому?
Московські князі часто лавірували між різними претендентами на ханський трон, намагаючись використовувати внутрішні конфлікти в Орді на свою користь. їхня вірність ханам була більше політичною необхідністю, ніж постійною позицією.
6. Підтвердіть або спростуйте твердження: іслам у Золотій Орді мав визначальний вплив на її розвиток.
Іслам дійсно мав важливий вплив на розвиток Золотої Орди, оскільки з кінця XIII століття він став офіційною релігією держави. Це сприяло зміцненню централізації влади, розвитку культури та міжнародних зв'язків з ісламським світом.
7. Якими були причини унезалежнення Московської держави? Дайте аргументовану відповідь.
Причинами унезалежнення Московської держави стали ослаблення Золотої Орди через внутрішні конфлікти, зростання політичного та економічного впливу Москви, а також вдале використання московськими князями ситуації в Орді для посилення власної влади та отримання незалежності.
8. Порівняйте політику князів Івана ПІ та перших московських князів. Зробіть висновок.
Іван III значно розширив територію Московської держави, підкоривши Новгород, Твер та інші князівства, і перестав визнавати владу Золотої Орди. Він зміцнив централізовану владу, ввів Судебник і створив основу для абсолютної монархії. Перші московські князі, навпаки, намагалися лавірувати між зовнішніми загрозами і зберігати вірність ханам Орди, щоб забезпечити виживання і зміцнення свого князівства.
9. Розв’яжіть хронологічну задачу. Скільки часу минуло від початку "Великої Зам’ятні" до розпаду Золотої Орди?
"Велика Зам’ятня" розпочалася в 1359 році, а Золота Орда припинила існування в 1481 році. Минуло 122 роки.
10. Працюємо разом. Метод "Синтез думок". Як розвивалися відносини московських князів із Золотою Ордою? Як це вплинуло на піднесення Московської держави?
Відносини московських князів із Золотою Ордою були складними і мінливими. Князі часто використовували внутрішні конфлікти в Орді, щоб посилити свої позиції. Ці відносини сприяли зростанню Москви як центру політичної влади в Північно-Східній Русі, що зрештою призвело до її унезалежнення.
11. За додатковими джерелами підготуйте повідомлення на тему "Політика Кримського хана щодо Великого князівства Литовського: від союзу до ворожнечі".
Політика Кримського хана щодо Великого князівства Литовського пройшла шлях від союзу до ворожнечі через зміну геополітичних обставин і зростання впливу Османської імперії.
На початку XV століття, кримські хани бачили в союзі з Литвою можливість зміцнити свої позиції в боротьбі проти Золотої Орди. Союз був вигідний для обох сторін: Литва отримувала військову підтримку, а Крим зміцнював свою незалежність. Цей союз допоміг утвердитися ханській династії Гіреїв.
Однак із середини XV століття ситуація почала змінюватися. Османська імперія, яка швидко розширювала свій вплив на півдні, почала посилювати свій контроль над Кримським ханством. Відносини між Кримом і Литвою поступово погіршувалися, оскільки кримські хани були змушені враховувати інтереси своїх нових османських покровителів. Це призвело до зміни політики хана з дружньої на ворожу, оскільки Османська імперія почала сприймати Велике князівство Литовське як загрозу своїм амбіціям у регіоні.
Ворожнеча загострилася наприкінці XV століття, коли кримські татари під османським впливом почали здійснювати регулярні набіги на литовські землі, що призвело до численних конфліктів і війни. Така політика хана стала однією з причин ослаблення Великого князівства Литовського та посилення Московського князівства, яке скористалося ситуацією для розширення своїх територій.
Таким чином, зміна політики Кримського хана від союзу до ворожнечі з Великим князівством Литовським була зумовлена геополітичними факторами і посиленням впливу Османської імперії, що в підсумку призвело до зміни балансу сил у Східній Європі.
Якщо помітили в тексті помилку, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter