ГДЗ Історія України 8 клас. Підручник [Власов В.С., Панарін О.Є., Топольницька Ю.А.] 2021
22.01.2022,
8 Клас / Історія України,
199 840,
16
§ 17 Воєнно-політичні події Національно-визвольної війни 1650–1653 рр.
ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ1. Установіть хронологічну послідовність подій.
підписання Зборівського мирного договору – 8 серпня 1649 р.
Батозька битва – травень 1652 р.
другий молдовський похід – травень-червень 1652 р.
Жванецька облога – вересень–грудень 1653 р.
2. Назви яких історико-географічних об’єктів доречні в розповіді про воєнні події 1652– 1653 рр.?
Містечко Жванець; урочище Жовті Води; місто Ясси; фортеця Сучава; гора Батіг; місто Кам’янець-Подільський; містечко Зборів.
3. Хто з історичних діячів брав активну участь у воєнних подіях 1652–1653 рр.?
Т.Хмельницький; П.Конашевич-Сагайдачний; К.Косинський; М.Калиновський; В.Лупу; І. Сулима; Іслам Гірей ІІІ; Ян ІІ Казимир.
4. Дайте відповіді на запитання.
Як відбувалася та чим закінчилася Берестецька битва? Яку роль у Берестецькій битві відіграв І. Богун?
Вирішальні бої між основними силами польської та української армій відбулися 18–30 червня 1651 р. поблизу Берестечка на Волині. Місцем для битви було обрано межиріччя Стиру й Пляшівки. Зранку 18 червня спалахнули перші сутички, з яких розпочалася Берестецька битва. Вона була найбільшою в Національно-визвольній війні за чисельністю вояків, що брали в ній участь.
Чим закінчилася Батозька битва?
2 червня відбулися вирішальні бої, в яких відзначилася козацька кіннота на чолі з Іваном Богуном. Вранці розпочався артилерійський та рушничний обстріл польського табору. Після цього в атаку пішли козаки. Серед шляхти розпочалася паніка. Проте німецькі найманці, що воювали в королівській армії, запекло захищалися. Але їх опір було зламано, козаки увірвалися до польського табору. Армія Речі Посполитої була розгромлена вщент, сам Калиновський загинув. Також загинули комендант німецької піхоти Сигізмунд Пшиємський, брат майбутнього короля Яна Собеського Марек. Польща втратила вбитими 8000 добірних вояків.
Які наслідки мала Жванецька облога?
1) невдача (поразка) козаків;
2) третя зрада кримського хана;
3) польсько-татарський союз (Кам'янецький договір)
Якими були особливості внутрішньо- та зовнішньополітичного становища Гетьманщини наприкінці 1653 р.?
Кризове становище проявлялось через комплекс подій та явищ. Попри всі здобутки, які отримав український народ в період Національно-визвольної війни, ситуація в країні вкрай погіршилася. Відомо, що будь-який конфлікт, а особливо збройний, вимагає ресурсів та часу. Ба більше, якщо він проходить на території країни, то й землі спустошуються, а люди гинуть. По факту, нема кому і де розбудовувати.
Історики зазначають, що в Україні правого берегу було зруйновано більше ніж сотні міст. Більш погіршило ситуацію природні та кліматичні умови: період неврожаю й саранча стали причинами початку голоду, захворювань та епідемій. Рівень торгівлі теж значно впав, адже воєнні дії далеко відкинули країну від європейських ринків збуту.
Ще однією галуззю, яка зазнала занепаду, стала військова. Довготривала війна, смерті, невдачі спустошили ряди козацтва, як фізично, так і морально. Все це вилилося у анти гетьманський виступ 1653 року під Городком. Козаки відмовлялися йти у наступний похід з Богданом Хмельницьким. У висновку, він зібрав лиш третину від можливого числа (близько 30 тисяч). Цього було недостатньо для продовження протистояння.
Всі спроби гетьмана знайти нових союзників проти Речі Посполитої зазнавали невдач. Тому, він вирішив ще раз звернутися до царської Росії.
Якщо помітили в тексті помилку, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter