ГДЗ Історія України 8 клас. Підручник [Власов В.С., Панарін О.Є., Топольницька Ю.А.] 2021
22.01.2022,
8 Клас / Історія України,
197 699,
16
§ 25 Заселення і розвиток Слобідської України. Запорозьке козацтво. Іван Сірко
ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ1. Установіть хронологічну послідовність подій.
перше обрання І. Сірка кошовим отаманом Запорозької Січі – 1572 р.
заснування Чортомлицької Січі – 1652 р.
Андpусiвське перемир’я – 30 січня 1667 р.
проголошення П. Дорошенка гетьманом обох берегів Дніпра – 8 червня 1668 р.
Обpання гетьманом Лiвобеpежної України I.Самойловича – 17 червня 1672 р.
2. Серед наведених назв міст виберіть ті, що були центрами козацьких полків на Слобідській Україні.
Ізюм; Ніжин; Острогозьк; Охтирка; Полтава; Прилуки; Суми; Харків; Чернігів.
3. Вкажіть події, що збіглися в часі з існуванням Чортомлицької Січі.
Перші битви Національно-визвольної війни – на Жовтих Водах, під Корсунем, Пилявцями; Збаразько-Зборівська кампанія та укладення Зборівського договору; укладення Андрусівського перемир’я; повстання на чолі з П. Павлюком, Я. Острянином, Д. Гунею; Московсько-українська війна й битва під Конотопом; Чуднівська воєнна кампанія і підписання Слободищенського трактату; чигиринські походи; Чорна рада в Ніжині, обрання гетьманом І. Брюховецького.
1652-1709
4. Дайте відповіді на запитання.
Чому території порубіжних земель Гетьманщини та Московії почали масово заселяти в XVIIст.?
Масові переселення українців припали на середину XVII ст. Непевність становища, постійні загрози, пов’язані з Національно-визвольною війною, змушували родини, а то й цілі села залишати рідні місця, вирушати в небезпечну дорогу й оселятися на «вільних» землях.
Звідки походить назва «Слобожанщина»?
Оскільки поселення, що виникали, були звільнені від податків, то й називалися вони за давньою українською традицією слободами. Звідси походить і назва цілого регіону – Слобідська Україна, або Слобожанщина.
Які особливості заселення Слобідської України?
Залишали обжиті місця й вирушали в небезпечну подорож здебільшого заможні козацькі родини. Заохочувані царським урядом, вони отримували певні привілеї, зокрема право займанщини, за яким кожен переселенець привласнював собі стільки землі, лісу, сінокосів, скільки міг обробити. Зайняту землю не обкладали податком. Натомість українські переселенці мусили відбувати військову службу. Численних переселенців із Лівобережжя та Правобережжя приваблювало також право на козацьке самоврядування, яке царський уряд на початку колонізації зберігав за українцями. Визнаючи владу царя, поселенці складали присягу. Права українських поселенців закріплювали царські жалувані грамоти.
Чим відрізнявся адміністративний устрій у Слобідській Україні від устрою Лівобережної Гетьманщини?
На території Слобідської України сформувалося п’ять козацьких полків – Острогозький, Харківський, Сумський, Охтирський, Ізюмський. Ці полки були не тільки військовими, а й адміністративно-територіальними одиницями й поділялися на сотні. Полком керував виборний полковник який очолював адміністрацію, затверджував судові постанови, роздавав поселенцям вільні землі, а також командував військом під час походів. Крім того, на Слобідській Україні нерідко траплялось успадкування посади полковника. Полкова старшина складалася з полковника, обозного, хорунжого, осавула, судді та двох писарів. У Слобідській Україні посади гетьмана не існувало, не було й генеральної старшини. Слобідські полковники підпорядковувалися безпосередньо білгородському воєводі. Основним і привілейованим станом Слобідської України були козаки. Вони володіли землею, керували власними господарствами й не сплачували податків. За першої вимоги вони з власними кіньми рушали в похід, під час якого мали забезпечувати себе самостійно.
Як складалися відносини Запорозької Січі з Гетьманщиною?
Важливу роль у тогочасних суспільно-політичних та воєнних подіях відігравала Запорозька Січ. Формально вона була підпорядкована гетьманові, проте фактично мала широку самостійність, що часто призводило до дестабілізації внутрішнього становища Гетьманщини.
Надалі стосунки Запорозької Січі з гетьманською владою складалися непросто. Стосунки часом загострювалися аж до збройних виступів. Особливо виразно це виявилося після смерті Богдана Хмельницького, коли посилилося втручання інших держав у внутрішні справи України, коли розгорілася боротьба за гетьманську булаву та почала зміцнюватися влада старшини, яка часто-густо нехтувала інтересами козацьких низів.
Якщо помітили в тексті помилку, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter