ГДЗ Українська мова 8 клас. Підручник [Єрмоленко С.Я., Сичова В.Т., Жук М.Г.] 2021
12.10.2021,
8 Клас / Українська мова,
5 894,
0
§ 20. Односкладне узагальнено-особове речення
215.Здоровенькі будьмо (Будьмо — дієсл., 1 особа, мн., наказ, сп.) та себе не гудьмо (Не — заперечна частка. Гудьмо — дієсл., 1 особа, мн., наказ, сп.). Вуглем полотна не білять (Не — заперечна частка. Білять — дієсл., 3 особа, мн., теп. час, дійсн. сп.). Питай (Питай — дієсл., 2 особа, одн., наказ, сп.) не старого, а бувалого. Вчи (Вчи — дієсл., 2 особа, одн., наказ, сп.) дитину не штурханцем, а хорошим слівцем. Не радій (Не — заперечна частка. Радій — дієсл.. 2 особа, одн., наказ, сп.) чужій біді. Чуже бачить (Бачить — дієсл., З особа, одн., теп. час, дійсн. сп.), а свого не помічає (Не — заперечна частка. Помічає — дієсл., 3 особа, одн., теп. час, дійсн. сп.). Від совісті не втечеш (Не — заперечна частка. Втечеш — дієсл., 2 особа, одн., майб. час, дійсн. сп.).
216.
Не мудруй багато, а працюй завзято. Учітеся, брати мої, думайте, читайте. Від добра не шукають. Поживемо-побачимо. Не хвали мене в вічі; не гудь поза очі.
217.
1. Поради Матері Терези
Якщо ти робиш добро, люди звинуватять тебе в потаємній корисливості й себелюбстві. І все ж твори добро! Якщо тебе супроводжує успіх, ти наживаєш уявних і справжніх ворогів. І все ж досягай успіху! Добро, зроблене тобою, завтра ж забудуть. І все ж твори його! Щирість і відкритість зроблять тебе вразливим. І все ж будь щирим і відкритим! Те, що ти будував роками, може зруйнуватися в одну мить. І все ж будуй! Люди потребують допомоги, але вони ж дорікатимуть тобі за неї. І все ж допомагай людям! Люди непослідовні, нерозумні й егоїстичні. І все ж люби їх!
2. Біографія Матері Терези. Свята мати Тереза (ім’я при народженні Аньєза (Агнес) Ґондже Бояджіу, 26 серпня 1910— 5 вересня 1997)-— католицька черниця, засновниця доброчинних місій, лауреат Нобелівської премії миру за 1979 рік. Упродовж понад сорока років допомагала злиденним, хворим і сиротам у місті Колката в Індії. Агнеса народилася в Македонії. Вона була наймолодшою в албанській родині за походженнями із Шкодера. Батько дівчинки, борець за Албанське визволення, помер, коли їй було 8 років. Мати виховала Агнесу у католицькому дусі, за свідченнями біографів, дівчинку змалку захоплювали розповіді про місіонерів. У 12 років вона вирішила присвятити своє життя релігії. У 18 років Агнеса покинула домівку, вступивши в лави місіонерської організації Сестри Лорето. Після перебування в Ірландії, де вона вивчила англійську, щоб мати змогу навчати індійських дітей, Агнеса поїхала до Індії в 1929 році, де поступила в послушниці монастиря Дарджілінг, розташованого в Гімалаях. У 1931 році вона прийняла першу обітницю, обравши собі ім’я Тереза на честь Терези де Лізьє, покровительці місіонерів. У 1937 році вона прийняла повну обітницю черниці. Черниця Тереза викладала в монастирській школі в Східній Калькутті, й хоча їй подобалося навчати дітей, вона дедалі більше переймалася бідністю, яка її оточувала. Мати Тереза пережила серцевий напад в Римі в 1983 році під час відвідин папи Івана Павла II. При другому нападі в 1989 році їй вживили електрокардіостимулятор. У 1991 році в Мексиці проблеми із серцем повторилися. Вона запропонувала свою відставку з поста керівника Доброчинних місій. Але таємне голосування серед черниць вирішило, що вона повинна залишитися. Мати Тереза погодилася продовжувати працювати.
У квітні 1996 року мати Тереза впала й зламала ключицю. У серпні вона зазнала приступу малярії, знову відмовило серце. Їй зробили операцію на серці, але стало зрозумілим, що вона згасає. 13 березня 1997 року вона покинула пост керівника місій, а 5 вересня, через 7 днів після 87-го дня народження, померла.
Діяльність Матері Терези. 10 серпня 1946 року, подорожуючи під час відпустки до монастиря Лорето в Дарджілінгу, черниця Тереза відчула те, що вона охарактеризувала призванням у призванні: «Я повинна піти з монастиря й допомагати бідним, живучи їхнім життям. Це було веління. Не скоритися йому означало б зраду віри». Вона розпочала працювати серед бідних у 1948 році, замінивши чернечий одяг монастиря Лорето на просту бавовняну чіру з блакитним обрамленням. Спочатку вона заснувала школу в Мотіджгілі, а незабаром почала піклуватися про голодних і зневірених. Дуже швидко її зусилля стали відомими індійській владі. Прем’єр-міністр висловив їй свою подяку. Тереза писала у своєму щоденнику, що перший рік видався напрочуд важким. У неї не було прибутку, тож їй доводилося вижебрувати харчі й матеріали. Її переслідували сумніви, самотність і спокуса повернутися в затишок монастирського життя. 7 жовтня 1950 року Тереза отримала дозвіл Ватикану заснувати конгрегацію, яка незабаром перетвориться в Доброчинні місії. Їхнім завданням стало піклування, за її власними словами, «про голодних, голих, бездомних, скалічених, сліпих, прокажених, усіх тих, хто для суспільства небажаний, про кого воно не піклується, про людей, що стали тягарем для громади й від яких усі відсахуються». Почалося все з невеличкого ордену з 13 членів у Калькутті, нині це вже 4000 черниць на чолі сирітських притулків, закладів догляду за хворими на СНІД й центрів доброчинства в усьому світі. Вони доглядають за біженцями, сліпими, безпомічними, перестарілими, алкоголіками, бідними й бездомними, допомагають жертвам потопів, епідемій та голоду. У 1952 році мати Тереза відкрила перший притулок для людей при смерті у приміщенні, яке їй надало місто Калькутта. За допомогою індійської влади вона перетворила покинутий індуїстський храм в Калігатський притулок для помираючих, де бідним надається безкоштовний догляд перед смертю. Вона перейменувала храм у Дім чистого серця (нірмал хрідей). Люди, які потрапляли туди, отримували медичну допомогу й могли померти з гідністю і дотриманням ритуалів їхньої віри: мусульманам читали Коран, індусам приносили воду з Гангу, а католики отримували соборування. Мати Тереза говорила, що для людей, які жили, як тварини, найкраща смерть — померти, як ангели, оточеними любов’ю і турботою. Незабаром вона відкрила притулок для тих, хто страждає від хвороби Гансена, відомої під назвою проказа, і назвала цей притулок Шанті Нагар (місто миру). Доброчинні місії відкрили в Калькуті кілька клінік, забезпечуючи їх ліками, бинтами і їжею. Доброчинні місії збирали дедалі більше безпритульних дітей, тож мати Тереза відчула необхідність створити спеціальний притулок для них. У 1955 році вона відкрила Нірмала Шісту Бгаван — Дитячий будинок непорочного серця.
Незабаром орден став приваблювати добровольців, почали надходити доброчинні пожертвування, тож до початку 60-х було відкрито притулки для бездомних дітей і прокажених по всій Індії. Мати Тереза розширила його діяльність на весь світ. Перший притулок за межами Індії відкрився у Венесуелі в 1965 році. Потім — у Римі, Танзанії і Австрії у 1968 році. У 70-х діяльність ордену поширилася на багато країн Азії, Африки, Європи й Америки, включно із США. У 1982 році, під час облоги Бейруту, мати Тереза врятувала 37 дітей, що не могли вибратися із прифронтового шпиталю, порушивши угоду про тимчасове припинення вогню між армією Ізраїлю й палестинськими повстанцями. У супроводі працівників Червоного хреста вона пройшла крізь зону бойових дій до розбомбленого шпиталю й евакуювала юних пацієнтів.
Коли впала Залізна завіса, вона поширила свою діяльність на комуністичні країни, які раніше вороже ставилися до Доброчинних місій, започаткувавши там десятки різних проектів. Її не зупинила критика у зв’язку з твердою позицією щодо абортів і розлучень. «Що б не говорили, потрібно сприймати все з усмішкою й працювати далі». Мати Тереза привозила допомогу голодним в Ефіопії, постраждалим від радіоактивного опромінення в Чорнобилі, жертвам землетрусу у Вірменії. В 1991 році вона вперше за багато років повернулася на батьківщину, відкривши Братський будинок місії доброчинності в Албанській столиці Тирані.
До 1996 року під її керівництвом діяли 517 місій у понад 100 країнах світу. (За матеріалами Вікіпедії).
218.
1. Та й тут, на маківці Княжої гори, зринаєш душею у височінь і летиш над молодою літньою землею, над легким дніпровським безмежжям. Летиш у густій синяві повітря. Хочеш радісно крикнути до рідних своїх, до землі, до Дніпра, та не можеш.
2. І який прекрасний політ, коли душею знімаєшся в небо й вільно долаєш безмежжя, і стоїш на маківці Княжої гори.
219.
1. Пам’ятай про вичерпання енергоресурсів, невідновність таких з них, як нафта, газ, вугілля.
2. Не допускай забруднення викидами виробництва навколишнього середовища, атмосфери та космосу.
3. Захищай біосферу (усе живе), ліси від запустіння й деградації ґрунтів.
4. Запобігай виснаженню водних ресурсів (зникненню тисяч річок та озер).
5. З розумінням стався до зростання населення Землі.
6. Не сприяй кризі екологічної моралі.
220.
Заступи природу дверима, то вона тобі вікном ввійде. На небо не скочиш, а в землю не закопаєшся. Дай полю гною — дасть хліба вволю. Водою воду не загатиш. Вчорашньої води не доженеш. Хвали море, а держися землі. Вогню в полі далеко не занесеш. Кинь ячмінь в болото — вбере тебе в золото. Посієш вчасно, то і вродить рясно. Зимою бійся вовка, а влітку — мухи.
221.
Бери вершину — і матимеш середину. Уподібнюйся пальмі: що міцніше її стискає скеля, то швидше й прекрасніше здіймається вона вгору. Визначай смак не по шкарлупі, а по ядру. Коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю. Не за обличчя судіть, а за серце.
222.
1. Узагальнено-особові.
2. Не забруднюй природу вихлопними газами! Відвідуй туристичні місця!
223.
Основні принципи екологічної етики
1. Відчувай себе частиною природи. Частина не може бути поза цілим.
2. Не пануй над природою. Живи у ній, у гармонії з нею.
3. Підпорядковуй економічні інтереси екологічним.
4. Виявляй помірність і скромність у споживанні. Економ природні ресурси.
5. Не забруднюй природу.
6. Не думай, що ти цар природи. Будь її дитиною.
7. Люби природу. Вона віддасть тобі сторицею.
Використано узагальнено-особові речення, тому що головний член речення стосується одночасно кожного й усіх.
224.
Узагальнено-особове речення, здоровенькі будьмо, втечеш, не обізлися в горі, провалля, на обніжку, непослідовні люди, егоїстичні, корисливість, себелюбство, відкритість, натомість, найкраще, загальнопланетарні, енергоресурси, середовище, біосфера, деградація, здалеку, запустіння, ресурси, знищення, населення Землі, тисячоліття, гармонія, ґрунт.
2. Односкладне неозначено-особове речення
225.
У залі світили (мин., 3 ос.) світло, здіймали (мин., 3 ос.) з меблів покровці... От прийшли(мин., 3 ос.) у город, походили (мин., 3 ос.) по базару... В палітрі щастя любові колір не так вже й часто розпізнають (теп., 3 ос.). Всіх приймали (мин., 3 ос.), всіх вітали (мин., 3 ос.), всім уміли (мин., 3 ос.) догодити. До Пушкіна йтимуть (майб., 3 ос.) незарослою стежкою, бесідуватимуть (майб., 3 ос.) з ним і в музейній, і в дібровій тиші. Звуть (теп., 3 ос.) українською тебе в нас, вишне. Нас чекають (теп., 3 ос.), нас знають (теп., 3 ос.), нас люблять(теп., 3 ос.), нам вірять (теп., 3 ос.), нас ждуть (теп., 3 ос.). А в селі не забувають (теп., 3 ос.) Карпа... Нічого не говорили (мин., 3 ос.) поміж себе.
226.
1. Тут збирають (кожний і всі) опеньки. Додають (кожний і всі) до них ще прянощів. Охочих збирати дари лісу було доволі (безособові). Подалися (ми) разом у зелений хвойник. Знімаємо (ми) хвою — очам не віриться (безособові): які-то гарні сімейки опеньків! Набрали (ми) цього добра повні сумки, сітки й поліетиленові мішечки. Поверталися (ми) додому, коли вже смеркалося (безособові). Увімкнувши світло, їхали (ми) обережно. Зупинилися (ми). Спостерігали (ми), як зникають за чорними горами останні промені червоного сонця, заливаючи позолотою легкі хмарки.
2. Тут збирають (кожний і всі) опеньки. Додають (кожний і всі) до них ще прянощів.
227.
1. Науковий. Дія стосується всіх і кожного.
2. До семи зросла кількість призерів міських олімпіад з нашої школи. Площа відведеної землі становила 2 га. Перший день народження синочка святкували всією родиною. У нас сьогодні не було 2-ї пари. Це вже була 5-та річниця закінчення школи. Сьогодні дошкуляв двадятиградусний мороз. Мене захоплює картина І. Айвазовського «Дев’ятий вал». Дюйм — це 2 см і 5 мм.
228.
1. Художник — майстер. Картин багато. Природа зображена. Кількість уражає. Твори несуть. Митець зізнавався. Я люблю. Я не можу бути спокійним. Бачу. Люблю. Що (сніг) набрався вологою, обважнів, дихає. Життя пробивається. Тема — зміни. Що (струмки) вирвалися. Яка (зелень) народжує. Цвіт, повітря, свіжість не може дивувати.
229.
Неозначено-особові речення, як завжди, стосуються кожного і всіх. У тексті офіційно-ділового стилю вони виконують композиційну роль, надають тексту стрункості і чіткості.
230.
Однак не радять людям похилого віку захоплюватися зеленим чаєм. Узагалі дітям і підліткам рекомендують пити слабо заварені чаї. У період статевого дозрівання радять перейти на зелений чай.
231.
Органи здійснюють. Громадянин має право. Власність зобов’язує. Власність не повинна використовуватися.
232.
Інколи мені здається, що дерева подібні на людей. Ростуть високі і низькі, стрункі і опасисті. Навіть за характером нагадують людей: шелестять і завивають від буйного вітру, тягнуться до сонця і гнуться від бурі. Інколи ламаються чи розколюються від блискавки. Люблю різні дерева
233.
Третє речення. Акцент робиться на дії, а не на особі.
235.
Збирають, засмажені, охочих було доволі, які-то гарні, поліетиленові мішечки, як на гріх, з-під землі, поверталися додому, спостерігали, зникають, останні промені червоного сонця, неозначено-особові, двадцятиградусний, офіційно-діловий,
атмосферне повітря, територія У країни, природні ресурси, континентального шельфа, відповідно до закону, Конституція України, оповідання.
Якщо помітили в тексті помилку, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter