ГДЗ Всесвітня історія 8 клас. Підручник [Гісем О.В., Мартинюк О.О.] 2021

Запитання і завдання
2. Назвіть причини виникнення багатонаціональної Австрійської імперії.
Під владою австрійських Габсбургів, крім австрійців, були чехи, словаки, хорвати, угорці, італійці та інші народи. Кожна земля володінь Габсбургів жила за своїми законами, мала власну скарбницю та свого головного міністра  — канцлера, зберігалися станово-представницькі збори (чини) із місцевих дворян, духовенства, городян. Чини затверджували податки з  населення.
3. Колективне обговорення. Що спонукало Марію Терезію до реформ? Назвіть їхні основні результати.
Марія-Терезія започаткувала в  імперії реформи в  дусі освіченого абсолютизму. Майже всі перетворення були продиктовані її прагненням відстояти єдність своїх володінь.
Із метою посилення центральної влади було створено Державну раду і центральний суд, завдяки чому всі важелі правління зосередилися в  руках імператриці. Австрія і  Чехія були об’єднані під владою одного канцлера.
Для успішного ведення війни було здійснено військову реформу. Вербування найманців замінили рекрутськими наборами, що дозволило збільшити армію зі 108  тис. до 278  тис. осіб. Для впорядкування системи податків було запроваджено загальний податок на прибуток, який сплачували всі верстви суспільства. Було ліквідовано внутрішні митні кордони. Селянам надали право викупити свої наділи, панщину обмежили трьома днями на тиждень. Було видано цивільний «Терезіанський кодекс» і  кримінальний кодекс «Терезіанська Немезіда». Здійснювалися заходи щодо розвитку освіти: було запроваджено загальну шкільну освіту й  відокремлено школу від церкви.
4. Що мала на меті Катерина II, здійснюючи внутрішні реформи?
Катерина II продовжила реформи, спрямовані на подальше зміцнення самодержавства. Отримавши владу з рук дворянства, вона діяла винятково в  його інтересах. Так, імператриця остаточно перебрала на себе право видавати закони (укази).
5. Робота в малих групах. Обговоріть і визначте, які заходи Марії-Терезії, Йосифа II, Фрідріха II та Катерини II можна охарактеризувати як прояв політики освіченого абсолютизму.
Марія-Терезія започаткувала в  імперії реформи в  дусі освіченого абсолютизму. Майже всі перетворення були продиктовані її прагненням відстояти єдність своїх володінь. Із метою посилення центральної влади було створено Державну раду і центральний суд, завдяки чому всі важелі правління зосередилися в  руках імператриці. Австрія і  Чехія були об’єднані під владою одного канцлера.
Імператор Йосиф ІІ прагнув підкорити собі церкву й  послабити її вплив на суспільство. Він постановив, щоб укази й  розпорядження Папи Римського оприлюднювалися лише за  згодою уряду, а  чернечі ордени були підпорядковані місцевим єпископам; зменшив кількість монастирів і  ченців. Церковні школи було переорієнтовано на  світське навчання й  підпорядковано «Вищій навчальній комісії». Йосиф II наважився на  втручання у  внутрішню структуру католицької церкви та навіть змінив деякі обряди.
Запроваджуючи реформи, Фрідріх II не змінював соціальної структури суспільства. Дворянство, яке він вважав єдиною опорою армії, залишалося панівною верствою. Для покращення становища поміщицьких селян король провів незначну реформу в  Померанії: забороняв зганяти селян із землі та  відбирати їхні наділи. Фрідріх II побоювався, що зміни в  становищі селянства позбавлять його армію рекрутів. Проте становище державних селян покращилося. Вони отримали право володіти землею та передавати її  у  спадок. Ця реформа була продиктована прагненням не  допустити зменшення кількості платників податків у  країні.
6. Які зміни відбулися у  становищі російського дворянства впродовж XVIII  ст.?
Єлизавета здійснила низку заходів, спрямованих на зміцнення становища дворянства.
Найважливішою справою Петро III став Маніфест про вольності дворянства, який скасовував обов’язкову службу для дворян.
Вершиною дворянських привілеїв став Маніфест Катерини  II від 21  квітня 1785  р. про жалувані грамоти дворянству й  містам. Згідно з Маніфестом про жалувані грамоти дворянству й  містам (1785  р.) за дворянами юридично закріплювали селян із нерухомим майном; дворян звільняли від податків, повинностей, тілесних покарань, обов’язку нести військову й  державну службу тощо. У  містах було створено міські думи, а  міщан поділено на  шість розрядів за майновим цензом. Для роздачі земель дворянам у  країні було проведено секуляризацію монастирських земель. Відбувалася подальша централізація державного апарату. Катерина II зосередила у  своїх руках усю виконавчу владу.
Після смерті Петра I  Росія вступила в  епоху палацових переворотів, які були закономірним етапом у зміцненні абсолютизму в  державі. У  результаті змінилося становище дворянства, розширилися його права і  привілеї.

---

---

Назад

Вперед

1 ... 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27

ГДЗ Підручник Всесвітня історія 2021 Ранок 8 клас Гісем Мартинюк