ГДЗ Основи правознавства 9 клас. Підручник [Ремех Т.О., Пометун О.І.] 2017

Основні завдання кримінального права – це охорона прав і свобод людини та громадянина, власності, суспільного порядку, довкілля, конституційного ладу держави, інших суспільних і державних інтересів та запобігання злочинам конкретних осіб та в суспільстві загалом.

Злочин – передбачене Кримінальним кодексом України суспільно небезпечне діяння (або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину.

До складу злочину належать такі елементи: Об’єкт злочину – сукупність суспільних відносин, які охороняє кримінальний закон та на які посягає злочин, завдаючи їм певної шкоди або створюючи загрозузаподіяння такої шкоди.

Об’єктивна сторона – сукупність зовнішніх проявів злочину, як-от діяння, його наслідки, причинний зв’язок між діянням і суспільно небезпечними наслідками (він має бути необхідним, а не випадковим), час, місце, спосіб, знаряддя, засоби вчинення злочину тощо.

Суб’єкт злочину – фізична осудна особа, яка досягла віку, з якого настає кримінальна відповідальність за вчинене нею суспільно небезпечне діяння.

Суб’єктивна сторона – внутрішня сторона злочинного діяння, психічний стан особи під час вчинення злочину.

Співучасть у злочині – це умисна спільна участь декількох суб’єктів злочину у вчиненні умисного злочину.

«ЧОЛОВІЧИЙ» ВЧИНОК

16-річний Ярослав часто дражнив 14-річного Петра, що він хлопча, бо не може навіть поцупити в магазині сигарети. Петра такі «звинувачення» дуже гнітили. Одного разу він вирішив довести, що зможе це зробити. Петро попросив своїх товаришів Олега та Богдана допомогти йому. Олег чатував біля магазину, а Петро й Богдан зайшли всередину. Богдан «заговорив» продавця, а Петро, скориставшись цим, взяв з полиці 10 пачок недешевих цигарок. Після цього Петро, Богдан та Олег пішли до Ярослава і показали йому поцуплене. Той порадив продати цигарки своєму товаришеві Вадиму, що хлопці ввечері й зробили.

Він порушив закон, тим що вкрав, також вони усі були співучасниками злочину. За це світить кримінальна відповідальність.

Кримінальне право – галузь права, норми якої визначають підстави і принципи кримінальної відповідальності, а також встановлюють, які суспільно небезпечні діяння належать до злочинів і які покарання можуть застосовувати до осіб, що їх вчинили.

Судимість – правовий стан особи, який виникає через засудження її судом до конкретної міри покарання за вчинений нею злочин, спричиняє настання для неї певних негативних наслідків і триває до її погашення або зняття.

Амністія – передбачене актом вищого органу державної влади (в Україні – законом) повне або часткове звільнення від покарання чи пом’якшення покарання певної категорії осіб.

Помилування – повне або часткове звільнення засудженої особи від покарання, заміна покарання або невідбутої його частини м’якшим покаранням (в Україні це правоналежить Президентові України).

Адміністративного права називають адміністративними проступками. Якщо та чи та особа не сплачує за проїзд у громадському транспорті, порушує правила дорожнього руху, розпиває алкогольні напої чи курить у громадських місцях, голосно лає інших, використовуючи ненормативну лексику, чіпляється до людей, заважаючи їм своєю поведінкою, розпалює багаття в лісі у вогненебезпечний період тощо, то такі діяння визнають адміністративними проступками.

Злочин – це суспільно небезпечне діяння, передбачене ККУ. Не визнають злочином те діяння, яке формально має всі ознаки злочину, однак через його малозначність не становить суспільної небезпеки (наприклад, зберігання вдома двох набоїв до вогнепальної зброї).

Вони відрізняються тяжкістю вчинку і мірою покарання.

Особливій частині шукав підбурювання на злочин і дрібна крадіжка.

Склад злочину — сукупність об'єктивних та суб'єктивних ознак, що дозволяють кваліфікувати суспільно-небезпечне діяння як конкретний злочин.

Злочин — це передбачене КК України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.

Злочинність — відносно масове, історично мінливе, соціальне і кримінально-правове явище, що являє собою цілісну сукупність всіх злочинів, вчинених на певній території за відповідний період часу.