ГДЗ Основи правознавства 9 клас. Підручник [Ремех Т.О., Пометун О.І.] 2017

Кримінальна відповідальність – вид юридичної відповідальності, основний зміст якої – покладання на винувату особу примусового обов’язку зазнати у встановленому законом порядку державного осуду, понести передбачене кримінальним законом покарання у разі його призначення.

Кримінальне покарання — захід державного примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, яка вчинила злочин, і полягає в передбаченому кримінальним законом обмеженні прав і свобод засудженого.

- є засобом державного примусу і впливу на поведінку особи: негативна оцінка державою поведінки винуватої особи

- полягає у передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженої особи

- застосовується виключно судом від імені держави

- застосовується до особи, яку визнано винуватою у вчиненні злочину

Позбавлення волі.

Так.

«Перша умова виправлення – визнання своєї вини» (Лев Толстой).

Щоб зрозуміти що скоїв.

«Покараний злочинець – це приклад для всіх злочинців; безневинно засуджений – це питання совісті всіх чесних людей» (Жан де Лабрюєр).

Щоб інші бачили що буде коли скоїти злочин, але якщо невинний засуджений то це вина інших людей.

Оскільки якщо нема закону який то забороняє, то і покарання за то не буде.

Кримінальна відповідальність — різновид юридичної відповідальності, обов'язок особи, яка вчинила злочин, зазнати державного осуду в формі кримінального покарання.

Відповідальність - це здатність суб'єкта (людини, групи людей чи організації) адекватно відповісти за те, що йому доручено або за те, що він взяв на себе сам. Якщо чоловік сказав, що зробить - і зробив, він відповідальна людина. Якщо він може пообіцяти і не зробити - це людина невідповідальна.

Покарання — захід державного примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, яка вчинила злочин, і полягає в передбаченому кримінальним законом обмеженні прав і свобод засудженого.

1) адміністративний арешт і арешт у кримінальному праві;

Адміністративний арешт — це найсуворіший вид адміністративного стягнення, що застосовується лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень на строк до 15 діб і полягає у триманні правопорушника в ізоляції від суспільства.

Арешт — це кримінальне покарання, що полягає в триманні засудженого в умовах ізоляції і встановлюється на строк від одного до шести місяців (від півмісяця до півтора місяця для неповнолітніх). Не застосовується до осіб віком до 16 років, вагітних жінок та жінок, які мають дітей віком до 7 років. Арешт є лише основним покаранням.

2) громадські роботи в адміністративному праві й громадські роботи в кримінальному праві.

Громадські роботи як вид адміністративного стягнення полягає у виконанні правопорушником у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування. Громадські роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею) на строк від двадцяти до шістдесяти годин (що відрізняє громадські роботи як адміністративне стягнення від аналогічних робіт як кримінальне покарання). Вони відбуваються у вільний від роботи чи навчання час не більш як чотири години на день, а неповнолітніми — дві години на день.

Громадські роботи — вид кримінального покарання, яке полягає у виконанні засудженим у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування. На відміну від громадських робіт як виду адміністративного стягнення, вони призначаються на строк від шістдесяти до двохсот сорока годин.

До них належать необхідна оборона, крайня необхідність, фізичний чи психічний примус, спричинення шкоди при затриманні особи, яка вчинила злочин, виконання наказу, розпорядження чи спеціального завдання тощо. За наявності таких обставин кримінальна відповідальність не настає, оскільки зовнішньо подібні до злочину діяння (наприклад, убивство, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, знищення чужого майна) спрямовані на захист су спільних інтересів, інтересів особи.

Коли суд призначає покарання, то він обирає його вид і міру. У ККУ є обставини, що пом’якшують кримінальну відповідальність особи, винуватої у вчиненні злочину. Скажімо, це зізнання, щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину неповнолітньою особою. Такі обставини визнають і тоді, коли злочин учинено внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин, під впливом погрози, примусу, через матеріальну, службову залежність чи у стані сильного душевного хвилювання.