ГДЗ Основи правознавства 9 клас. Підручник [Васильків І.Д., Кравчук В.М.] 2017

У цивільному праві є градація різних ступенів дієздатності.

Повна дієздатність настає з 18 років.

Неповна (відносна) дієздатність: 14—18 років (проектується в новому Цивільному кодексі України), 15—18 (за чинним законодавством).

Законодавством передбачена можливість оголосити неповнолітнього, який досяг 16 років, повністю дієздатним, якщо він працює за трудовим договором, у тому числі за контрактом, чи займається підприємницькою діяльністю. Оголошення неповнолітнього повністю дієздатним (акт емансипації) провадиться за рішенням органу опіки і піклування — за згодою батьків, усиновителів або піклувальника, а в разі відсутності такої згоди — за рішенням суду.

Вчинення адміністративного проступку неповнолітнім є обставиною, що пом'якшує адміністративну відповідальність. За вчинення адміністративних проступків у віці від 16 до 18 років до неповнолітніх можуть бути застосовані такі заходи впливу:

а) зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення в потерпілого;

б) застереження;

в) догана або сувора догана;

г) передача неповнолітнього під нагляд батькам чи особам, які їх замінюють, або під нагляд педагогічному чи трудовому колективу за згодою колективу, а також окремим громадянам на їх прохання (ст. 24і КУпАП).

Більше того, попередній дозвіл органу опіки та піклування необхідно для здійснення угод з приватизованими житловими приміщеннями, в яких проживають неповнолітні особи, незалежно від того, чи є вони власниками, співвласниками або членами сім'ї власників, в тому числі колишніми, які мають право користування даним житловим приміщенням. Зазначене правило поширюється також на житлові приміщення, в яких неповнолітні не проживають, однак на момент приватизації мали на це житлове приміщення рівні з власником права.

Права і обов'язки батьків і дітей ґрунтуються на походженні дитини, засвідченому державним органом реєстрації актів цивільного стану. Закон регулює:

1) особисті немайнові права і обов'язки батьків та дітей;

2) права батьків та дітей на майно;

3) обов'язок батьків утримувати дітей;

4) обов'язок дітей утримувати батьків.

Насамперед її тривалість більша — щорічна відпустка неповнолітнього працівника не може бути меншою ніж 31 день, до того ж вона надається в зручний для неповнолітнього час за його бажанням.

Кодекс законів про працю України визначив, що максимальна тривалість робочого тижня для повнолітніх працівників становить 40 годин. Однак для неповнолітніх установлено зменшену тривалість робочого тижня. Для неповнолітніх у віці від 14 до 16 років робочий тиждень не може тривати більше 24 годин, а у віці від 16 до 18 років — 36 годин, якщо неповнолітній працює в період канікул чи вже не навчається. Якщо ж неповнолітній працює в період навчального року у вільний від навчання час, тривалість роботи зменшується вдвічі порівняно з наведеними цифрами.

Споживач має право обміняти непродовольчий товар належної якостi на аналогiчний у продавця, в якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розмiром або з iнших причин не може бути ним використаний за призначенням.

Споживач мас право на обмiн товару належноi якості протягом чотирнадцяти днів, не рахуючи дня купiвлi, якщо триваліший строк не оголошений продавцем.

Обмін товару належної якості провадиться, якщо він не використовувався i якщо збережено його товарний вигляд, споживчi властивостi, пломби, ярлики, а також розрахунковий документ, виданий споживачевi разом з проданим товаром.

Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до часу вчинення злочину виповнилося 16 років.

Особи, які скоїли злочин у віці з 14 до 16 років, підлягають кримінальній відповідальності за такі види злочинів:

- умисне вбивство;

- умисне тяжке тілесне ушкодження;

- умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження;

- диверсія;

- бандитизм;

- терористичний акт;

- захоплення заручників;

- зґвалтування;

- насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом;

- крадіжка;

- грабіж;

- розбій;

- вимагання;

- умисне знищення або пошкодження майна;

- пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів;

- викрадення або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна;

- незаконне заволодіння транспортним засобом;

- хуліганство.