ГДЗ Основи правознавства 9 клас. Підручник [Ремех Т.О., Пометун О.І.] 2017

Соціальна норма — система уявлень, що становить певний шаблон поведінки, що розділяється членами соціальної групи і необхідна для здійснення сумісних узгоджених дій. Норми є ідеальними зразками (шаблонами), які рекомендують те, що люди повинні говорити, думати, відчувати і робити в конкретних ситуаціях.

1) Норми права — загальнообов'язкові, формально визначені певні правила поведінки, які встановлені або санкціоновані, а також охороняються державою.

2) Норми моралі (моральності) — правила поведінки, які склавшись у суспільстві, виражають уявлення людей про добро й зло, справедливість й несправедливість, обов'язок, честь, гідність. Дія цих норм забезпечується внутрішнім переконанням, суспільною думкою, заходами суспільного впливу.

3) Норми звичаїв — це правила поведінки, які, склавшись у суспільстві в результаті їхнього багаторазового повторення, виконуються за звичкою.

4) Норми громадських організацій (корпоративні норми) — правила поведінки, самостійно встановлені громадськими організаціями, закріплені в їхніх статутах (положеннях тощо), діють у їхніх межах і ними ж охороняються від порушень за допомогою певних заходів суспільного впливу.

Самостійно.

Правові норми розрізняють по:

1. Галузевої приналежності (норми конституційної, карної, цивільної, трудової й іншої галузей права),

2. виконуваної функції в правовому регулюванні

а) регулятивні (розраховані на правомірне поводження, установлюють юридичні права й обов'язки учасників регульованих суспільних відносин);

б) правоохоронні (розраховані на неправомірне поводження й завжди містять санкції, застосовувані до правопорушників);

3. Рівню правового регулювання

а) норми матеріального права (прямо, безпосередньо регулюють суспільні відносини , визначаючи юридичні права й обов'язки їхніх учасників);

б) норми процесуального права (визначають порядок, процедуру реалізації норм матеріального права);

4. Характеру диспозиції

а) уповноважуючі (вказують на можливість робити певні дії);

б) зобов'язуючі (указують на необхідність робити певні дії),

в) заборонні (указують на необхідність утримуватися від здійснення певних дій);

5. Способу встановлення диспозиції

а) імперативні (правило поведінки встановлюється державою);

б) диспозитивні (установленою державою правило поведінки діє лише тоді, коли учасники регульованих суспільних відносин самі не встановили для себе іншого правила);

6. Призначенню в правотворчестве

а) первинні;

б) похідні.

7. Дії в просторі

а) загальні (загальнодержавні);

б) місцеві;

в) регіональні;

г) локальні;

8. Дії в часі

а) постійні;

б) тимчасові;

9. Дії по колу осіб

а) загальні (поширюються на все населення країни);

б) спеціальні (поширюються на певне коло осіб);

в) виняткові (роблять вилучення із загальних і спеціальних);

10. Юридичній чинності

а) норми законів;

б) норми підзаконних актів.

Ознаки права — це найсуттєвіші характеристики права, ті риси, які відрізняють право від інших правил поведінки (норм моралі, зви­чаїв, традицій) та відображають його сутність.

Самостійно.

Домашнє завдання

Напишіть короткий (до 100 слів) твір-роздум на тему «Якою є роль норм права у житті суспільства та моєму особистому».

Роль права в житті суспільства і людини

Системою загальнообов’язкових правил, встановлених і охоронюваних державою, називають правом. Саме ця система правил висловлює індивідуальні та загальні інтереси всіх громадян держави.

Право виступає в ролі регулятора суспільних відносин, вона захищає права громадян і держави. Саме з цієї причини неможливо уявити існування і функціонування країни без системи права, так як у зворотному випадку громадські відношення не будуть впорядковані належним чином.

Демократичні держави, якими і є більшість сучасних розвинених країн, не мають можливості здійснювати який-небудь вид діяльності поза системою загальнообов’язкових правил. В обов’язки права входить регулювання внутрішніх взаємин у державному механізмі та оформлення структури держави.

Також за допомогою права закріплюють форму державного устрою, політичний режим і форму правління певної держави. Право визначає компетенцію державних органів і компетенцію посадових осіб, що й представляють державні органи.

Правом визначається, як повинен бути організований держапарат і загальнообов’язкові права і обов’язки громадян конкретної держави.

За допомогою права здійснюється державна правотворча діяльність, яка, у свою чергу, визначає потребу в регламентації (юридичного характеру) певних відносин. Таким чином, за допомогою правотворчої діяльності держави створюються закони, укази та інші раціональні юридичні форми.

З іншого боку, саме право регламентує державну діяльність – надає їй юридичну форму і вводить її в рамки юридичних вимог.