Реферат на тему: "Хімічні знання у різні епохи"

Тривалий час первісні люди лише споживали те, що давала природа, займалися збиральництвом і полюванням. Житлом найчастіше слугували печери. Як тільки первісна людина навчилися розводити і підтримувати вогонь, вона почала здійснювати хімічні перетворення. Ці перетворення були результатом горіння або наслідком впливу тепла, що виділялося під час горіння. М’ясо можна було зварити, і воно міняло колір, смак, ставало м’якшим. Після вогнища у піску, можна було знайти в попелі скляні кульки. Людина обробляла камінь і мінерали, випалювала глину. Люди помітили, що вогка глина на вогні стає твердою, після чого не розмокає у воді. Тоді вони почали ліпити посуд із вогкої глини і обпалювати його в печах. Зароджувалося гончарство, виробництво кераміки. З виникненням землеробства і скотарства змінилися взаємовідносини людини і природи. Необхідні для життя засоби людина почала виробляти самостійно. Осілий спосіб життя сприяв розвитку ремесел – виготовленню різноманітних виробів, які виробляли ремісники. Виникли поселення, і перші міста, з цього розпочалася цивілізація. З відкриттям властивостей металів, з яких виготовляли знаряддя праці, пов’язаний розвиток ковальства та ливарної справи. Першим металом, який навчилися обробляти, стала мідь. Спочатку вироби з неї виковували, а згодом виплавляли з руди. Це ознаменувало завершення кам’яного віку й початок віку металів. Оскільки тривалий час люди користувалися і кам’яними, і металевими знаряддями, тому цю перехідну добу називають мідно-кам’яним віком. З часом навчалися сплавляти мідь з оловом або свинцем і виготовляти таким чином бронзу. Бронзові знаряддя праці були значно міцніші за мідні. В історії людства почався мідно-бронзовий вік. Люди бронзового віку дізналися й про властивості заліза – твердішого матеріалу, ніж бронза. У Західній Азії було знайдено вироби з метеоритного заліза, яке тогочасні люди вважали «подарунком небес» і носили як прикраси. Залізо навчились обробляти в 2-1 тис. до н. е., коли з нього стали виготовляти знаряддя праці й зброю. Великий вклад у розповсюдження металургії заліза та металообробки внесли різні війни, які постійно відбувалися у давні часи. Археологічні розкопки довели, що в IV-III тис. до н.е. люди застосовували сім металів – золото, срібло, мідь, залізо, олово, свинець і ртуть. Спершу первісні люди лише використовували шкури тварин, а з часом навчилися обробляти її, втираючи в поверхню шкури жир і добре розминаючи її, або комбінуючи ці два примітивні способи дублення. Згодом із природних матеріалів: волокон льону, конопель і вовни овець люди навчилися прясти нитки, а з ниток виготовляти тканину, а з неї – шити одяг. Використовували при цьому прядильні та ткацькі верстати, які були спершу дерев’яними, а згодом металевими. В епоху первісного суспільства були відомі і деякі мінеральніфарби (охра, умбра та ін.), що застосовувалися для фарбування різних предметів побуту, тканин, для печерного живопису і татуювання. В Давньому Єгипті було розповсюджено ремесло муміфікації та бальзамування. В якості будівельного в’яжучого матеріалу використовували гіпс. Ще в X ст. до н. е. почали використовувати природні барвники. Сотні рабів виловлювали равликів з дна Середземного моря в стародавній Фінікії, розтирали з сіллю і потім обробляли багатьма методами, а отриманий пурпур протягом багатьох віків був найбільш цінним з усіх барвників. У країнах Сходу знали різні способи отримання пахучих речовин, аналоги сучасних парфумів, з рослин та деяких тваринних організмів, які були та на той час доступні лише заможнім людям. Сучасний етап розвитку хімії розпочався у XX столітті і триває до наших днів. Багато речовин, без яких у сучасному світі вже не обійтися, вперше були створені в дослідницьких лабораторіях. З повітря і води, з вугілля і нафти, горючих газів і деревини, різноманітних руд і мінералів хіміки створюють такі речовини іматеріали, яких немає у природі. Це, наприклад, пластмаси і синтетичні волокна, ядерне і ракетне пальне, мастила і добрива, миючі засоби тощо. Але те, що відомо зараз, ще не межа людському пізнанню.