Роздум за твором Кафка “Перевтілення”

На перший погляд здається, що комахою бути легше, аніж людиною. Тому що так можна просто існувати і не обтяжуючи себе ніякими обов’язками і не збагачуючи себе здобутками культури, науки і мистецтва, які створило людство за час його існування. Комаха у житті не має цього, а колишній комівояжер Грегор Замза примудрився стати саме такою людиною-комахою.

Таке може трапитися будь з ким, якщо праця стає нестерпним тягарем, як от у нашого головного героя: "О Боже, — подумав він, — який важкий фах я собі вибрав! День у день дорога. I так доводиться хвилюватись набагато більше, ніж на тій самій роботі дома, а тут ще ця жахлива їзда, морока з пересадками, нерегулярна, погана їжа, щораз нові, чужі, байдужі люди. А хай йому чорт!"

Наш герой з часом перестав вірити у себе і свої власні сили, працюючи все життя, аби лише забезпечити свою родину, як колись працював сам Франц Кафка, що й привело його до моральної трагедії, до повної самотності та відчуження.

Ніхто у його родині не піклувався про нього. Для них було важливо лише те, що він приносив додому гроші.

І до всього цього, сам Грегор вважав, що він є тягар для родини, «з ними трапилося таке нещастя, якого ні з ким із його знайомих та родичів ніколи не траплялося», головний герой новели вважає що його сім’я приречена на злидні, оскільки він більше не може працювати.

Коли ж Грегор помер, то його жертва заради сім’ї виявилася непотрібною, тому що вони й самі можуть працювати. «Зручно вмостившись, родина обговорювала свої надії на майбутнє, і виявилось, що вони не такі вже й погані, якщо їх добре зважити».

Якби Грегор був людиною з самого початку, цієї страшної ситуації можна було би уникнути і його родина була б більш людяною, оточила б його повагою та розумінням.

З моєї точки зору, бути справжньою людиною означає наявність внутрішньої гідності та моральних якостей. Якщо говорити про Грегора Замзу з новели Ф. Кафки «Перевтілення», то він нічого подібного не мав.

Відповідаючи на основне питання, ким бути важче: людиною чи комахою, я кажу, що людиною, ми є люди, але ми ще маємо зберегти ту свою людяність.