Роздум за твором Кафка “Перевтілення”

Головною особливістю даного твору є те, що наш головний перетворився на іншу істоту.

Після його чудернацькими перетворення всі його справи, такі важливі для нього, і такі непомітні для всіх інших, залишаються лише в мріях, тому що його можливості і намагання хоч якимось чином на них вплинути здавались нікчемними і лише ускладнювали його становище.

Та по при це все, Грегор жахається не самого факту перевтілення, а лише справжньої сутності його рідних. Він швидко звик до свого нового стану –почав лазити по стінам і стелі, усмакував деяку їжу,і знайшов для себе невелику схованку на той випадок, коли сестра заходила до його кімнати.

Цікаво, що Грегор нікого з близьких не кличе на допомогу, хоча це було б нормальною реакцією. Він майже відразу, без внутрішньої боротьби, сприймає своє перевтілення. І всі свої зусилля зосеред­жує на пристосуванні до нового тіла, до нових умов життя. Навіть знаходить дещо приємне у своєму новому становищі. Наприклад, він з'ясував, що може лазити по стелі, і навіть полюбив подовгу там висіти. Його мучать сором і безвихідь, гидливе ставлення до ньо­го дорогих йому людей, але навіть не ставить собі запитання, чому з ним це сталося, за що його покарано перевтіленням. Можливо, тому що раніше, ще в людській подобі, Грегор внутрішньо відчував себе комахою, яка нічого не може змінити в житті. Можливо, тому що у своїй родині він був самотній і його любили доти, поки в ньому є потреба.

Він звичайно намагався отримати вищий чин на роботі, допомогти сім’ї фінансами, влаштувати навчання сестри в консерваторії, та світ його був малим і обмеженим, як і кімната, яка наприкінці стала його в’язницею.