ГДЗ Всесвітня історія і історія України 6 клас. Підручник [Бандровський О.Г., Власов В.С.] 2019
02.09.2020,
Всесвітня історія / Історія України,
268 243,
48
§ 18. СУСПІЛЬНЕ ТА КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ ДАВНІХ КИТАЙЦІВ
Оцініть себе1. Які заняття були поширені в китайців?
Ви вже знаєте, що основним заняттям давніх китайців було землеробство. Сіяли пшеницю, ячмінь, проте найбільше вирощували рису, який і досі є для китайців найважливішим продуктом харчування. Важливою галуззю господарства було тваринництво. Розводили китайці велику рогату худобу, яку використовували як тяглову силу, також свиней, овець. Займалися вони й городництвом та садівництвом. З городини вирощували часник, цибулю, черемшу, бамбук, гарбузи, ріпу тощо, а із садових культур - груші, сливи, суничне дерево, абрикоси, апельсини, каштани, хурму, персики. Культивували китайці ще одну рослину, яку за давнини не знали в інших краях, - чай.
У ті часи Китай був єдиною країною, яка виготовляла шовк. Технологію виготовлення шовку китайці тримали в суворій таємниці.
Зрозуміло, що серед ремесел особливе місце посідало ткацтво. Вдосконалюючи ткацький верстат і барвники, китайці виробляли багато видів шовкової тканини. Шовкові тканини вироблялися майже в кожному селянському господарстві, а також у приватних та державних ткацьких майстернях.
Неабиякої майстерності досягли китайці у виплавленні металів. Популярними були також вироби з мінералів: з яшми та нефриту різьбярі виготовляли різноманітні чаші, келихи, вази. Славилися вироби й китайських гончарів. Тонкостінний посуд з білої глини вони оздоблювали емаллю та вишуканими малюнками.
2. Хто такий Конфуцій, якими були основні положення його вчення?
У 5-3 ст. до н. е. в різних царствах виникали свої світоглядні вчення. Багато прихильників мало конфуціанство - учення, яке зародилося ще перед створенням імперії. Засновник цього вчення - Конфуцій (китайською Кун Цзи) (551—479 рр. до н. е.).
Згідно з ученням Конфуція верховним божеством є Небо. Імператор вважався Сином Неба, тому влада над іншими людьми дана йому богом. Порядок, установлений Небом, Конфуцій уважав вічним, закликав шанувати традиції в сім'ї та державі, понад усе цінував виховання людини. Мислитель сформував правила поведінки, дотримуючись яких, можна було досягти внутрішнього самовдосконалення. Найвищою чеснотою Конфуцій визнавав покірність: молодші мають коритися старшим, народ - своїм володарям. «Правитель повинен бути правителем, батько - батьком, син - сином», - переконував Конфуцій. Він закликав чиновників учитися, бо, на його думку, тільки освічена людина може обіймати державні посади.
Сформульовані Конфуцієм правила поведінки стосувалися кожного - незалежно від рангу, посади, майна. Одяг, зачіска, манери людини, за Конфуцієм, мали відповідати її становищу, тож зовнішній вигляд не був особистою справою: за ним безпомилково вгадували, яке місце посідала людина в суспільстві. За Конфуцієм, вихований китаєць - це той, хто, заходячи в оселю, знімає взуття та йде босоніж, ховає під себе п'ятки, коли сидить, завжди чемний з тими, хто нижчий за нього за статусом, не брутальний і не підлещується до того, хто вищий. З молодшими китаєць доброзичливий, а зі старшими - шанобливий. Китаєць завжди має бути охайний в одязі та мати пристойну зачіску. Зачіску китайці робили складну: збирали волосся в пучок або робили косу з волосся на тім'ї, а решту голили. Довга коса була ознакою відданості імператорові. Простолюдини носили халати з дешевої тканини, а заможні - з оздобленого вишивкою шовку.
Бажати щастя, здоров'я та процвітання прийнято в усьому світі. Проте в Китаї добрі побажання стали справжнім культом. Головним побажанням у тогочасному Китаї було «три багато» - років, синів та багатства.
3. У чому особливість китайської архітектури та скульптури?
Будувалися багатоповерхові будинки. Ці будівлі були зазвичай дво- або триповерховими, з баштами. Вони мали багатоярусні черепичні дахи. Стіни багатих будинків оздоблювали різьбленням, картинами на шовку, опорні балки вкривали лаком. Проте житло навіть заможних китайців було вмебльоване як найпростіше. Китайські архітектори прагнули зберегти в житлових будівлях відкритість небесному просторові.
4. Що впливало на життя китайських міст?
Великі міста з'явилися в Китаї в середині 1 тисячоліття до н. е. Найбільшими й найкраще забудованими були столиці. Столицю Ханьської імперії місто Чан ‘Ань оточували стіни завдовжки понад 30 км. Найвищими будівлями в цій столиці були палаци імператора, з'єднані між собою критими переходами та підвісними галереями. У Чан'Ані налічувалося 160 житлових кварталів, з'єднаних прямими й рівними вулицями, причому кожен квартал мав свою захисну стіну з брамою, яку на ніч зачиняли. У самій столиці та в приміській окрузі існувало дев'ять ринків і кілька в'язниць. На ринкових площах порядкували ворожки, цирульники. Тут також страчували злочинців. Китайські міста були багатолюдними (у кожному з них мешкало кілька сотень тисяч городян), тому й будувалися багатоповерхові будинки).
Якщо помітили в тексті помилку, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter