ГДЗ Всесвітня історія. Історія України 6 клас. Підручник [Пометун О.І., Мороз П.В., Малієнко Ю.Б.] 2014
02.08.2018,
Всесвітня історія / Історія України,
18 981,
15
§ 34. ЯК В АФІНАХ УТВЕРДЖУВАЛАСЯ ДЕМОКРАТІЯ
Сторінка 160
Сторінка 160
2. Як народні збори керували Афінським полісом? Народні збори в Афінах:
• оголошували війни та укладали мир
• заслуховували посланців від інших народів
• укладали угоди й союзи
• обирали вищих урядовців і вислуховували їхні звіти
• дарували й скасовували громадянські права
• вирішували фінансові питання
3. Назвіть права й обов’язки громадян Афін.
У розумінні греків, громадянин — це особистість, наділена певними правами й обов’язками. Кожен афінський громадянин мав такі права: свободу слова, право на землю на території поліса, на участь у державному управлінні. Громадянська община через чинні закони захищала інтереси та права своїх громадян, їхнє життя, майно і свободу. І лише за вироком суду (наприклад, за певний злочин) афінського громадянина могли обмежити в правах чи навіть ув’язнити.
Обов’язком афінських громадян було підтримувати та захищати поліс, дотримуватися законів і брати активну участь у суспільному житті, поважати богів, приносити їм жертви. Заможні афіняни несли додаткові фінансові повинності — за свій кошт організовували свята, театральні вистави, спортивні змагання, споряджали військові кораблі тощо.
4. Як в Афінах називали вихідці з інших міст?
Вихідців з інших міст Греції, які складали значну частину населення Афінського поліса складали метеки. Але навіть проживання в Афінах упродовж кількох поколінь не було підставою для отримання ними громадянства.
Проте відсутність громадянських прав не звільняла метеків від обов'язків перед полісом: вони служили в армії, сплачували особливі податки, ухиляння від яких загрожувало рабством. Шлюби між метеками і громадянами Афінського поліса були заборонені.
5. Які переваги та недоліки, на вашу думку, притаманні афінській демократії?
переваги | недоліки |
Одним із досягнень грецької античної цивілізації було введення самого поняття «громадянин», на відміну від інших країн Стародавнього світу, всі мешканці яких вважалися «підданими» правителя. Найпомітнішим кроком було введення оплати за несення державної служби. Це давало можливість незаможним громадянам Афін спокійно займатися державними справами, а не пошуками заробітку. У народних зборах могли брати участь усі громадяни, яким виповнилося 20 років. Кожен афінський громадянин мав свободу слова, право на землю на території поліса, на участь у державному управлінні. Лише за вироком суду (наприклад, за певний злочин) афінського громадянина могли обмежити в правах чи навіть ув’язнити. Обов’язком афінських громадян було дотримуватися законів і брати активну участь у суспільному житті, поважати богів, приносити їм жертви. Заможні афіняни несли додаткові фінансові повинності. | Жінки в Афінах (а це приблизно половина дорослого населення поліса) не мали громадянських прав,їм навіть заборонялося бути присутніми на народних зборах. Вихідці з інших міст Греції (метеки) не могли отримати громадянства. Раби в Афінах не мали жодних прав і були власністю свого господаря або держави. Після поразки Афін у війні зі Спартою демократичний устрій знову змінився владою тиранів. |
державний устрій в Афінах | державний устрій у Спарті. |
Завдяки реформам, проведеним Солоном і Клісфеном, афінська община з аристократичної перетворилась на демократичну. Визначальною рисою Афінського поліса стала гарантована свобода його громадян. Відтепер кожен з них мав право брати участь в управлінні державою. Проте демократія була обмеженою. Раби та метеки — люди з інших країн, які жили й працювали в Афінах, — не мали громадянських прав. Не допускались до управління країною жінки. Верховним органом управління в Афінах були народні збори. Вони скликалися 3-4 рази на місяць. У них могли брати участь усі громадяни, яким виповнилося 20 років. Другим за значенням органом управління Афінського поліса була Рада п’ятисот (вона постійно складалася з 500 членів) і щороку поповнювалася за жеребом громадянами, що досягли 30-річного віку. Між народними зборами вона відала всіма справами. Найважливішими органами державної влади Афін у період існування демократії були: Народні збори — агора. Рада — буле та виборні посадові особи — стратеги, архонти та інші. У законодавстві і контролі за управлінням державою деяку участь брали судові органи: ареопаг (до реформи 462 р. до н.е.) і геліея. | Провідну роль в управлінні Спартанською державою відігравала рада старійшин, кожен із членів якої був не молодшим за 60 років. Вона фактично керувала державою, розглядала судові справи, могла відмінити будь-яке рішення народних зборів чи розпустити їх. До складу ради входили також двоє царів віком понад ЗО років. Під час війни вони командували армією. їхня влада була спадковою. Рішення ради старійшин затверджували народні збори. Участь у них брали лише громадяни-воїни, які досягай ЗО років. Народні збори ухвалювали закони, обирали старійшин, оголошували війну й ухвалювали мирні договори. |
Якщо помітили в тексті помилку, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter