ГДЗ Всесвітня історія. Історія України 6 клас. Підручник [Пометун О.І., Мороз П.В., Малієнко Ю.Б.] 2014

З давніх часів люди збирали зерна їстівних рослин. Вони помітили, що зернини, які потрапили в землю, навесні проростали, а восени з рослин можна було зібрати такі самі зерна. Частину врожаю наші предки з’їдали, а частину готували до сівби. Люди почали розпушувати землю, а потім засівати ії. Сьогодні я дізнався, що перші зернові культури: пшеницю, ячмінь, горох, ще близько 10 тисяч років тому почали вирощувати в Передній Азії. Близько 7 тисяч років тому на території Північного Китаю сіяли просо, в Південно-Східній Азії та Південному Китаї - рис та сою. Виникнення землеробства, привело до того, що люди зрозуміли, що ця земля і міцевість дозволяє їм вижити і немає більше потреби вести кочовий спосіб життя.Так поступово люди почали переходити до осілого способу життя. Також, від простого споживання дарів природи, люди почали самі вирощувати рослини. Отже, землеробство виникло із збиральництва. 

Мисливці кам’яного віку після полювання, приносили в поселення молодих тварин та поступово навчилися доглядати їх. Так із мисливства виникло скотарство.

Близько 8 тисяч років тому вперше були приручені (одомашнені) кози та вівці, пізніше - свині й віслюки, верблюди, корови, коні. Завдяки скотарству люди отримували собі їжу: м’ясо, молоко, шкіру, вовну. Із часом вони почали використовувати худобу для перевезення вантажів, оранки землі тощо. 

Осілий спосіб життя сприяв розвитку ремесел - виготовленню різноманітних виробів, для полювання, приготування їжі, обробки землі. Із волокон льону, конопель і вовни овець люди навчилися прясти нитки, з ниток виготовляти тканину, а з неї - шити одяг. Для виготовлення тканини використовували прості ткацькі верстати. Люди також помітили, що вогка глина на вогні стає твердою, після чого не розмокає у воді. Так почалось виготовлення (ліпка) посуду із вогкої глини й обпалювати його на вогні. Це дозволило зберігати молоко, воду, зерно в глиняних посудинах. Щоб глиняні посудини мали правильну круглу форму, їх виготовляли на гончарному крузі.

Виготовленням різних виробів стали постійно займатись у спеціальних майстернях окремі люди - ремісники. Ці предмети вони обмінювали на продукти харчування, худобу, інші різноманітні речі. 

Близько 9 тисяч років тому ремісники почали виготовляти вироби з міді: прикраси, кинджали, ножі, гачки, шила. Проте мідь - м’який метал, тому знаряддя з неї швидко затуплювалися. Отже, люди, як і раніше, використовували переважно знаряддя з каменю.

Господарство, у якому люди для свого існування і все необхідне для життя беруть від природи, називається привласнювальним. Наприклад, збір плодів ягід, грибів, їстівних коренів, а також ловля риби і полювання на диких звірів - все це ознаки привласнювального господарства. Тоді людина не вирощувала зерно, не розводила худобу, вона брала від природи потрібне їй для проживання. Людина залежала від природних умов. 

Тип господарства, при якому всі необхідні речі для життя: їжу, одяг, посуд, знаряддя полювання, вирощування домашньої худоби людина виробляла самостійно, називається - відтворювальним. Наприклад, виготовлення з глини глечиків, посуду, прядіння ниток, виготовлення з них тканини, а потім одягу, виготовлення з міді прикрас, кинджалів, ножів, гачків, шили все це ознаки відтворювального господарства. Людина багато працювала, і поступово сама змінювалася зовнішньо. Відтворювальне господарство надійно забезпечувало людей продуктами харчування.