ГДЗ Україна і світ. Вступ до історії та громадянської освіти 6 клас. Підручник [Щупак І.Я., Власова Н.С., Секиринський Д.О.] 2023
04.04.2024,
Всесвітня історія / Історія України,
6 463,
0
§ 6. Генеалогія — родовід людини
Чому для людини має значення історія її родини?Історія родини має велике значення для людини, оскільки вона дозволяє знайти своє місце у світі, зрозуміти свої корені й підтримувати зв’язок зі своїми родичами. Знання про своє походження та історію своєї родини може також допомогти людині краще зрозуміти своє ставлення до різних аспектів життя, включаючи культуру, релігію та інші традиції. Крім того, історія родини може бути корисною для збереження спогадів та важливих сімейних історій для майбутніх поколінь.
Яким чином із покоління у покоління передаються сімейні традиції?
Сімейні традиції можуть передаватися з покоління у покоління за допомогою багатьох способів. Один з найбільш поширених способів – це передача знань і вмінь від батьків до дітей, бабусь і дідусів до онуків. Це може містити вчення ремесел, приготування традиційних страв, святкування різних свят.
Традиції також можуть передаватися через родові історії та історії про культурні та релігійні події, що сталися в сім’ї. Крім того, сімейні традиції можуть передаватися через спеціальні предмети, такі як національний одяг, прикраси або релігійні предмети. Знання про традиції й уміння зберігати їх дуже важливі для збереження культурної та історичної спадщини та зв’язків між поколіннями.
Діємо: практичні завдання Розгляньте інфографіку. Доповнить її скориставшись текстом параграфа та додатковими джерелами інформації.
Історія появи науки: генеалогія з’явилася наприкінці Середньовіччя, коли походження людини було дуже важливим, адже належність до старовинних родів означала наявність привілеїв та особливих прав.
Джерела генеалогії: генеалогічні довідники у різних формах (таблиці, генеалогічні дерева тощо) та герби, які могли слугувати доказом спорідненості та належності до певних родів.
Значення поняття: генеалогія – дослідження походження та історії конкретної особи або родини, власне родинні зв’язки.
Мета дослідження: дослідження родоводу з метою збереження і доведення своєї належності до певного роду, встановлення спорідненості між особами або родами.
Етапи генеалогічного дослідження: визначення мети, збір і аналіз інформації, створення генеалогічного дерева, підтвердження даних, публікація результатів.
Запитання та завдання
1. Поміркуйте, як генеалогія допомагає історикам. Чому генеалогічні дослідження стали популярними саме у середні віки? Які нові методи для дослідження спорідненості існують у сучасному світі?
Генеалогія допомагає історикам зрозуміти більше про життя та діяльність певних осіб та їхній вплив на історію. Знання про родовід може допомогти вивчити майнові та правові відносини певної особи, що важливо для розуміння історії та культури того часу. Генеалогічні дослідження стали популярними у середні віки, коли належність до старовинних родів означала наявність привілеїв та особливих прав. Також це було важливо для успадкування землі, статків, права вступати до орденів тощо.
У сучасному світі генеалогічні дослідження можна проводити за допомогою генетичних тестів, які допомагають встановити спорідненість між людьми. Також використовуються онлайн-ресурси та бази даних, що збирають інформацію про родовід та інші дані. Нові методи дослідження спорідненості допомагають знайти відповіді на запитання, які раніше були недосяжні.
2. Уявіть себе хроністом відомої особистості. Знайдіть про неї всю можливу інформацію, використавши онлайн-ресурси, та складіть коротку генеалогічну довідку. Наскільки правильними й точними були результати вашого дослідження? Яких даних вам бракувало?
Леся Українка належала до родини Косачів-Драгоманових. Її батьки – Петро Антонович Косач та Олена Петрівна Косач-Драгоманова (Олена Пчілка), успішний юрист та відома письменниця, мали шестеро дітей: Михайла, Лесю, Ольгу, Оксану, Миколу та Ізидору. Батьки Лесі були успішними й освіченими людьми. Михайло Косач, старший брат Лесі, був письменником, як і відома письменниця Леся. Їхній брат Микола не успадкував таланту матері. У сім’ї Косачів-Драгоманових були відомі юристи, починаючи з прапрадіда Лесі Якима Колодяжного, який був суддею. Наступним був Петро Якович Драгоманов, дід Лесі, який також був юристом, а також Петро Антонович Косач, двоюрідна сестра Лесі Оксана Олександрівна Драгоманова та Роберто Гааб, син Оксани Шимановської. Родина Косачів-Драгоманових мала багато талановитих та освічених представників, які зробили значний внесок у різні сфери діяльності.
Інформація про родину Косачів-Драгоманових є доступною в Інтернеті. Батьки Лесі Українки – Петро Антонович Косач та Олена Петрівна Косач-Драгоманова (Олена Пчілка), мали шестеро дітей: Михайла, Лесю, Ольгу, Оксану, Миколу та Ізидору. Батьки Лесі були успішними та освіченими людьми. Старший брат Лесі, Михайло Косач, також був письменником. У родині було багато освічених та талановитих представників, які зробили вагомий внесок у різні сфери діяльності.
Отримані результати є точними та достовірними, оскільки інформація може бути легко перевірена за допомогою надійних джерел. Проте дослідження обмежене доступними ресурсами в Інтернеті, і більш детальне та глибоке дослідження може потребувати доступу до інших типів інформації, таких як архівні документи, особисті документи або інтерв’ю з членами родини.
Якщо помітили в тексті помилку, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter