ГДЗ Географія 7 клас. Підручник [Безуглий В.В., Лисичарова Г.О.] 2024
РОЗДІЛ I. ЗАКОНОМІРНОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРИРОДИ МАТЕРИКІВ
Тема 1. Географічні карти материків
§ 2. Джерела географічної інформації про материки
Складаємо меседжі до питань1. Якими джерелами інформації ви будете користуватися під час вивчення географії материків?
- Я планую використовувати різноманітні джерела, такі як шкільні підручники, атласи, наукові статті, онлайн-ресурси, документальні фільми, географічні енциклопедії та спеціалізовані сайти, такі як NASA або Національний географічний.
2. Які переваги мають карти для використання в ролі джерела географічної інформації?
- Карти надають візуальне уявлення про території, допомагають виявити просторові зв’язки та закономірності, відображають різні аспекти (клімат, населення, економіку) в одному зручному форматі. Вони також дозволяють швидко знайти потрібну інформацію та зрозуміти контекст.
Творча лабораторія
1. Вправа «Коло ідей»: запропонуйте життєві ситуації, у яких стануть у пригоді джерела географічної інформації.
- Ситуації, де знадобляться джерела географічної інформації:
- Планування подорожі до нової країни.
- Дослідження впливу кліматичних змін на певний регіон.
- Вивчення культурних особливостей різних народів.
- Аналіз економічних ресурсів для бізнес-проекту.
- Підготовка до екологічної акції.
2. Розгляньте шкільний атлас з курсу «Материки та океани» та наведіть приклади наявних у ньому груп карт за різними ознаками: масштабом, змістом, територіальним охопленням, призначенням.
Приклади груп карт з шкільного атласу:
- За масштабом: карти світу, континентів, країн.
- За змістом: фізичні карти (рел'єф, клімат), політичні карти (кордони, столиці), економічні карти (ресурси, інфраструктура).
- За територіальним охопленням: місцеві, регіональні, національні, континентальні.
- За призначенням: туристичні карти, навігаційні, наукові.
Напишіть есе «Для чого потрібні карти в сучасному житті, якщо є GPS-навігатор?».
У сучасному світі технології стрімко розвиваються, і GPS-навігатори стали невід’ємною частиною нашого повсякденного життя. Вони пропонують зручність, точність і швидкість, дозволяючи нам легко знаходити маршрути, уникати заторів та досягати потрібних місць. Проте, незважаючи на всі переваги цифрових навігаторів, традиційні карти залишаються важливими і корисними інструментами, які відіграють свою роль у географічному орієнтуванні.
По-перше, карти забезпечують ширше бачення місцевості. На відміну від GPS, який часто показує лише маршрут до конкретної точки, карти надають інформацію про навколишній ландшафт, природні особливості, культурні пам’ятки, населені пункти і навіть історичні дані. Це дозволяє користувачам краще розуміти середовище, в якому вони перебувають, і приймати більш зважені рішення під час подорожей.
По-друге, карти є надійним джерелом інформації в умовах, де технології можуть підвести. Наприклад, під час подорожей у віддалених або сільських районах, де сигнал GPS може бути слабким або відсутнім, паперові карти стають незамінними. Вони не вимагають батарей і працюють незалежно від технологічної інфраструктури. Крім того, в умовах природних катастроф або надзвичайних ситуацій, коли електронні пристрої можуть вийти з ладу, знання навигації за картами може стати життєво важливим.
Також варто зазначити, що користування картами розвиває навички просторового мислення і орієнтування. Читання карт допомагає людям краще сприймати географічні дані, розуміти взаємозв’язки між різними елементами ландшафту та розвивати критичне мислення. Ці навички можуть бути корисними не лише в подорожах, а й у повсякденному житті, наприклад, при плануванні поїздок або участі в географічних дослідженнях.
Не менш важливою є й культурна складова карт. Вони відображають історію, культуру та цінності суспільства. Вивчення старих карт може дати уявлення про еволюцію територій, зміни в межах, освоєння нових земель і навіть соціально-економічні трансформації. Це робить карти важливим елементом нашої колективної пам’яті.
На завершення, хоча GPS-навігатори є безумовно корисними інструментами для сучасного життя, традиційні карти все ще відіграють важливу роль у нашому орієнтуванні на Землі. Вони забезпечують глибше розуміння місцевості, служать надійним джерелом інформації в критичних ситуаціях, сприяють розвитку навичок навігації і відображають культурні аспекти нашого існування. Тож, у сучасному світі, де технології постійно змінюються, не слід забувати про цінність класичних карт — вони залишаються важливим інструментом для кожного з нас.
Спостерігаємо, проєктуємо, досліджуємо
1. Мій особистий арсенал джерел географічної інформації:
- Шкільні підручники, атласи, онлайн-ресурси (Google Earth, Wikipedia), документальні фільми, підписки на географічні журнали.
2. Електронні джерела географічної інформації про материки:
- Вебсайти, такі як National Geographic, NASA, World Bank, Google Earth, онлайн-курси на платформах, як Coursera або edX.
3. Географія подорожей героїв улюбленого художнього твору:
- Наприклад, в романі «Пригоди Тома Сойєра» можна простежити подорож героя по річці Місісіпі, яка надає можливість досліджувати географічний контекст та культурні особливості регіону.
4. Використання географічних знань у різних сферах людської діяльності:
- Географічні знання застосовуються в плануванні міст, екології, туризмі, економіці, геополітиці, гуманітарних науках, сільському господарстві та екологічній безпеці.
5. Порівняння шкільних географічних атласів для вивчення курсу «Материки та океани»:
- Вивчення різних атласів дозволяє оцінити їхню інформаційну цінність, якість картографічного матеріалу, зручність використання та актуальність даних.
6. Імена видатних особистостей на географічній карті:
- Відзначити на картах місця, пов’язані з видатними географами, дослідниками, політиками або вченими, такими як Марко Поло, Кристофор Колумб, Фернан Магеллан тощо, щоб показати їхній внесок у географічну науку.
Фердинанд Магеллан - португальський мореплавець, який очолив першу експедицію, що здійснила кругосвітню подорож (1519-1522). Його ім'я часто асоціюється з маршрутами, якими він подорожував, зокрема Магеллановою протокою.
Крістофер Колумб - іспанський мореплавець, який відкрив Америку в 1492 році. Його іменем названо багато місць у Новому Світі.
Александр фон Гумбольдт - німецький натураліст і географ, який зробив значний внесок у розвиток географії як науки. Його роботи вплинули на дослідження природних зон і клімату.
Давид Лівінгстон - шотландський місіонер і дослідник, який досліджував Африку в середині 19 століття. Його ім'я пов'язане з багатьма географічними відкриттями, включаючи водоспад Вікторія.
Роберт Пірі - американський дослідник, який першим досяг Північного полюса у 1909 році. Його ім'я асоціюється з дослідженнями Арктики.
Сіріус А. Н. Костянтинович - український географ, який досліджував природу та географічні особливості України, а також є автором численних праць.
Жак Кусто - французький океанограф і кінорежисер, відомий своїми дослідженнями океанів і морської біології. Його роботи значно вплинули на розуміння морських екосистем.
Якщо помітили в тексті помилку, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter