ГДЗ Географія 7 клас. Підручник [Довгань Г.Д.] 2024

Басейн корисної копалини— область безперервного поширення порід, пов’язаних з утворенням певного виду мінеральної сировини.
Ваді — сухі русла річок, що заповнюються водою після нечастих дощів.
Вертикальна (висотна) поясність— закономірна зміна природних комплексів (висотних поясів), що відбувається з висотою в горах.
Водні маси— великі рухомі об’єми вод океанів (або морів) і з подібними властивостями (температурою, солоністю, прозорістю тощо).
Географічна довгота— величина дуги паралелі від нульового меридіана до заданої точки.
Географічна карта — зменшене й узагальнене зображення земної поверхні на площині за допомогою умовних знаків.
Географічна широта— величина дуги меридіана від екватора до заданої точки.
Географічне положення— розташування території на земній поверхні щодо інших природних об’єктів та в системі географічних координат.
Географічні пояси — найбільші зональні природні комплекси, що закономірно змінюються від екватора до полюсів.
Геологічні ери— відрізки геологічного часу, які виділяють в історії розвитку Землі.
Градусна сітка— сукупність меридіанів iпаралелей на глобусі й карті.
Густота населення— рівень заселеності певної території. Показник густоти населення визначається як відношення загальної кількості населення до площі, на якій воно проживає.
Західні вітри— постійні вітри помірних широт.
Земна кора— верхня тверда геосфера Землі.
Картографічна генералізація— процес відбору і узагальнення об’єктів під час укладання карт.
Клімат— багаторічний режим погоди, характерний для певної місцевості.
Кліматичні пояси— широтні смуги, у межах яких панують певні типи повітряних мас.
Кліматограма — графічний спосіб подання інформації про клімат.
Кліматотвірні чинники— сукупність причин, що визначають особливості клімату певної території.
Масштаб— відношення довжини відрізка на плані або карті до його дійсної довжини на земній поверхні.
Материки (континенти)— великі ділянки суходолу, які з усіх боків оточені водою.
Меридіани— умовні лінії на глобусі й карті, що з’єднують полюси Землі.
Мусон— сезонний вітер, який змінює напрямок двічі на рік.
Мусон утворюється в прибережній зоні океанів через нерівномірне нагрівання суходолу та води протягом року.
Області складчастості— ділянки, де в різні геологічні періоди відбувалося або відбувається активне горотворення.
Паралелі— умовні лінії на глобусі й карті, паралельні екватору.
Пасат— постійний вітер, що дме від тропічних широт до екваторіальних.
Платформи— відносно стійкі ділянки літосферних плит із вирівняною поверхнею.
Повітряні маси— великі рухомі об’єми повітря, що формуються на певній території та мають відносно однорідні властивості (температуру, вологість тощо).
Природні зони — великі зональні природні комплекси з подібними кліматичними умовами, однорідними ґрунтами, рослинним і тваринним світом.
Родовище корисної копалини — ділянка земної кори, де відбулося її нагромадження.
Тектонічні структури— великі ділянки земної кори, що утворилися внаслідок тектонічних процесів.
Тип клімату— сукупність кліматичних показників, характерних для певної території.
Широтна (горизонтальна) зональність — закономірна зміна природних
компонентів і природних комплексів від екватора до полюсів.
Циркуляція атмосфери — система повітряних течій планетарного масштабу.
Частини світу — історично виділені європейцями за часом відкриття та освоєння великі ділянки суходолу.
Щит — велика ділянка в межах платформи, де кристалічний фундамент виходить на поверхню.

---

---

Назад

Вперед

1 ... 48 49 50 51 52 53 54 55 56 ... 83

ГДЗ Підручник Географія 7 клас Довгань НУШ Ранок 2024