ГДЗ Інформатика 7 клас. Підручник [Морзе Н. В., Барна О. В.] 2020

Значенням величини символьного типу може бути один символ — літера, цифра чи знак. Набір символів утворює рядок.

Значенням величини символьного типу може бути один символ — літера, цифра чи знак. Набір символів утворює рядок.

Рядки можуть містити набори символів, що починаються з похилої риски \; їх називають escape-послідовностями.

Рядки можуть містити набори символів, що починаються з похилої риски \; їх називають escape-послідовностями. При виведенні рядка такі символи опрацьовуються спеціальним чином і можуть повністю або частково не відображатися на екрані. Найчастіше використовують такі:

· \n — перехід на новий рядок;

· \t — вставлення табуляції;

· \" — подвійні лапки (корисно, якщо необхідно вставити подвійні лапки в рядок, оточений подвійними лапками);

· \' — одинарні лапки (корисно, якщо необхідно вставити, наприклад, апостроф у рядок, оточений одинарними лапками).

Над текстовими величинами виконують операцію склеювання — поєднання кількох рядкових величин, яка позначається символом «+»

У програмі мовою програмування Python при роботі з текстовими величинами можна використовувати операцію зрізу, за допомогою якої копіюється послідовність або її частина. Наприклад, для змінної s = ꞌHello worldꞌ операції зрізу.

Щоб записати символи в рядку у зворотному порядку, використовують операцію s4=s[:-1].

Функції для перетворення текстової величини у величину числового типу. Щоб перетворити число у величину текстового типу, у мові програмування Python використовують функцію len().

Створена в середовищі програмування програма може не виконуватися взагалі, або результат її виконання не відповідатиме очікуваному результату. Це відбувається тоді, коли при складанні алгоритму розв’язування завдання чи написанні коду програми були допущені помилки.

Розрізняють три групи помилок:

· синтаксичні;

· помилки під час виконання;

· логічні.

Для створення, редагування та налагодження програм, описаних мовою програмування, використовують середовище програмування.

Виправити синтаксичні помилки та помилки часу виконання програми можна після їх виявлення. А тоді знову запустити програму на виконання. Для того щоб перевірити наявність логічних помилок, потрібно запустити програму з тестовим (вхідним) набором даних і перевірити, чи збігається результат «ручного» підрахунку та програмного.

Процес пошуку логічних помилок у тексті програми з використанням тестових наборів вхідних даних називають тестуванням програми.