ГДЗ Історія України 7 клас. Підручник [Гісем О.В., Мартинюк О.О.] 2020
07.09.2020,
7 Клас / Історія України,
210 000,
25
Розділ III. Русь-Україна у другій половині XI — першій половині XIII ст.
§ 10. Русь-Україна у 1054—1113 рр.
Запитання та завдання1. Перевірте рівень засвоєння матеріалу параграфа за допомогою гри «Закінчіть фразу». Правила гри. Учням та ученицям пропонується закінчити фрази:
1) Великокнязівський київський престол за заповітом Ярослава Мудрого отримав його старший син Ізяслав.
2) Період правління тріумвірату Ярославичів тривав до 1073 рр.
3) Битва руських дружин із половцями на річці Альта завершилася перемогою кочовиків.
4) Після загибелі Ізяслава влада в Києві перейшла до Всеволода.
5) На з’їзді князів у Любечі з ініціативи Володимира Мономаха було ліквідовано принцип влади найстаршого в роді, затвердили право всіх князів на землю свого батька, домовилися про припинення усобиць і схвалили право князів на успадковану землю.
6) Битва об’єднаного війська руських князів із половцями на річці Сутінь відбулася в квітні 1103 р.
2. Як Ярослав Мудрий у своєму заповіті намагався перешкодити боротьбі за владу між своїми нащадками?
Сини Ярослава мали князювати в них за принципом родового старшинства, передаючи владу від старшого брата до наступного за віком, що спричиняло переміщення всіх князів з одного володіння до іншого. За задумом Ярослава, кожен князь мав можливість із часом стати великим князем київським. Його старший син Ізяслав отримав великокнязівський престол, Київську й Новгородську землі, Святослав — Чернігівську землю, Білу Вежу і Тмуторокань (сучасна Тамань), Всеволод — Переяславську та Ростово-Суздальську землі, Ігор — Волинську землю, В’ячеслав — Смоленську землю, онук Ярослава Мудрого Ростислав — «червенські міста» і Галицьку землю.
3. Що змінилося в розвитку Русі-України в 1054—1113 рр.?
Період 1054 — 1073 рр. в історії Русі-України називають добою тріумвірату Ярославичів — співправління братів Ізяслава, Святослава та Всеволода.
Усі найважливіші державні справи тріумвіри вирішували разом. Вони усунули від державних справ молодших братів Ігоря та В’ячеслава, а після їхньої смерті привласнили їхні володіння. Це викликало обурення князів, які випадали із системи братського співволодіння, і заклало підґрунтя майбутніх усобиць. Позбавлені володінь князі в Русі-Україні дістали назву ізгої.
У період правління старших Ярославичів розпочався новий етап боротьби з кочовиками. У 1060 р. тріумвіри здійснили спільний похід проти орди кочовиків-торків, яка з’явилася на південних кордонах Русі-України, і розгромили її. Однак цей успіх був затьмарений подальшими подіями.
Перша сутичка між Ярославичами та обділеними ними родичами відбулася в 1064 р. Захоплені цією боротьбою тріумвіри не змогли своєчасно організувати відсіч набігам кочовиків-половців (самоназва — кипчаки).
Упродовж 1073—1076 рр. київським князем був Святослав, якому вдалося зміцнити великокнязівську владу над удільними князями.
Після загибелі Ізяслава влада перейшла до Всеволода, який князював у Києві в 1078—1093 рр.
4. Яку роль відігравали з’їзди князів у розвитку тогочасної Русі-України?
Послаблення центральної влади в Русі-Україні викликало появу періодичних з’їздів князів — снемів. На них намагалися вирішити питання, важливі для всіх руських земель.
5. У чому полягає історичне значення Любецького з’їзду князів?
Найвідомішим серед снемів руських князів є з’їзд 1097 р. в Любечі. На ньому з ініціативи Володимира Мономаха ліквідували принцип влади найстаршого в роді, затвердили право всіх князів на землю свого батька, домовилися про припинення усобиць і схвалили право князів на успадковану землю.
Якщо помітили в тексті помилку, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter