ГДЗ Історія України 7 клас. Підручник [Власов В.С., Панарін О.Є., Топольницька Ю.А.] 2020
16.10.2020,
7 Клас / Історія України,
276 228,
40
§ 20. Суспільне та господарське життя на українських землях у XIV-XVст.
ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ
1. Сучасником яких відомих вам подій в історії України був Костянтин Острозький?
Костянтин Іванович Острозький (близько 1460 - 1530) був одним із найшанованіших представників наймогутнішої князівської родини, його називали «некоронованим королем Русі». За традицією, що сягала ще часів Русі-України, і за покликанням опікувався православною церквою та культурним життям. За підрахунками дослідників, князь був четвертою за статками людиною в державі й мав близько 60 тис. підданих.
8 вересня 1514 року в битві під Оршею військо Костянтина Острозького розбило московське військо воєвод Івана Челядніна та Михайла Голиці.1524 року спільно з коронним гетьманом Миколаєм Фірлеєм намагався зупинити наїзд військ кримського хана на Волинь і Поділля, але їм забракло для цього сил.
2. Дайте визначення поняттям.
Цех, магдебурзьке право, фільварок, закріпачення, магнати.
Цех - самоврядна громада вільних ремісників однієї чи кількох спеціальностей, очолена виборним старшиною, цехмайстром, найавторитетнішою особою серед майстрів, об’єднаних у цех.
Магдебурзьке право - одна з найпоширеніших правових систем міського самоврядування в Центральній Європі у часи Середньовіччя.
Фільварок - велике багатогалузеве господарство, де сировину не тільки виробляли, а й переробляли (на гуральнях, у чинбарнях, млинах тощо) для подальшого продажу.
Закріпачення - система суспільних відносин, яка встановлювала залежність селянина від землевласника і передбачала прикріплення селянина до землі, право землевласника (пана) на працю та майно селянина, відробіток селянином на його користь панщини. Закріпачення розглядається як певна форма рабства.
Магнат - вельможа, можновладець, князь, людина високого соціального стану, шляхетського походження або великий землевласник.
3. Виберіть слова та словосполучення, які стосуються міського життя за литовсько-польської доби.
Війт і бурмистр, цехи і цехмайстри, смерди та холопи, рада і лава, Городельська унія, дворища та дими, магдебурзьке право, ярмарки й торги. Свій вибір поясніть.
Цехи і цехмайстри, Городельська унія, дворища та дими, магдебурзьке право, ярмарки й торги.
4. Дайте відповіді на запитання.
♦ Яким було становище духівництва й православної церкви у складі Великого князівства Литовського?
♦ Які події спричинили погіршення становища української православної церкви?
Упродовж ХІУ-ХУ ст. становище православної церкви та духівництва змінювалося. У XIV ст. православну, руську, віру прийняли литовські князі, відтак православними стали сини Гедиміна - Любарт, Коріат, Наримунт, Явнут і Ольгерд з майже всіма своїми синами. Авторитет православної церкви, яку підтримувала більшість населення українських земель, залишався досить високим.
Проте після Кревської унії литовців, які сповідували православ’я та язичництво, прилучили до католицизму. Литовських бояр-католиків урівняли у правах із польською шляхтою. Поділ суспільства за релігійною ознакою засвідчила Городельська унія 1413 р., яка відкривала шлях до утисків православних. Адже, за її умовами, брати участь в управлінні державою та обіймати урядові посади могли винятково католики.
♦ Що таке дворища й дими?
Найнижче місце в соціальній піраміді тогочасного суспільства належало селянам. Вони були найчисленнішою верствою - становили майже 80 % населення. Члени сільської громади спільно користувалися пасовиськами, лісами, озерами, ріками. Орні землі розподіляли між дворищами, які об’єднували по кілька «димів» (дворів), тобто господарств окремих сімей. Податки на користь держави й власника землі сільська громада також розподіляла поміж дворищами. Як і решта верств тогочасного суспільства, селянство не було однорідним. Історики умовно поділяють селян на «похожих» (особисто вільних) і «непохожих» (прикріплених до свого наділу).
♦ Які зміни в житті українських селян відбувалися в XV - першій половині XVI ст.?
Протягом XV - першої половини XVI ст. у житті селян відбувалися істотні зміни, сутність яких полягала в обмеженні особистої свободи, поступовому закріпаченні. За тих часів в Україні розвивалося велике (князівське та пансько-боярсько-шляхетське) землеволодіння, яке називали магнатським. Воно зростало за рахунок дарувань великого князя, захоплення пусток, земель сільських громад.
♦ Скільки міст налічувалося на теренах України в XVI - першій половині XVII ст.? Яким був склад їхнього населення?
На українських землях, що перебували у складі Великого князівства Литовського й Королівства Польського, налічувалося близько трьох сотень міст. Найбільше українське місто тих часів - Львів.
В українських містах охоче селився торговий люд з усіх кінців світу. Джерела свідчать, що через вигідне географічне розташування особливим різноманіттям населення вирізнявся Львів. Тогочасний мандрівний купець із Гданська Мартін Ґруневеґ пригадував: «У Львові, як і у Венеції, стало звичним зустрічати на ринку людей з усіх країн світу у своїх уборах: угорців у їхніх малих магерках, козаків у великих кучмах, московитів у білих шапках, турків у білих чалмах... Кожен, якою мовою він би не розмовляв, знайде тут і свою мову».
♦ Яких змін зазнавали міста з отриманням магдебурзького права?
Магдебурзьке право надавало містам різноманітні господарські привілеї. Так, із магдебурзьким правом в українських містах виникли ремісничі об’єднання - цехи.
Якщо помітили в тексті помилку, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter