ГДЗ Історія України 7 клас. Підручник [Гісем О.В., Мартинюк О.О.] 2020
07.09.2020,
7 Клас / Історія України,
210 101,
25
§ 4. Русь-Україна за князювання Ольги та Святослава
Запитання та завдання2. Розкажіть, як княгиня Ольга помстилася за вбивство свого чоловіка.
Своє правління Ольга розпочала з придушення повстання деревлян і помсти вбивцям свого чоловіка, князя Ігоря. У ті далекі часи кривава помста була звичним явищем. Не помститися винуватцям у загибелі своїх близьких вважалося ганьбою. Описані в літописі чотири помсти княгині Ольги фактично спричинили знищення деревлянського племінного княжіння.
3. Що таке реформи? Які реформи здійснила в Русі Україні княгиня Ольга?
Реформи — перетворення, зміни, нововведення в якій-небудь сфері суспільного життя.
Ольга впорядкувала систему збирання данини. Було окреслено землі, із яких через певні проміжки часу стягувалася данина. Установлювалися «уроки» — розміри данини й «оброки», які мали виконувати підлеглі в розмірах, що не позбавляли їх засобів до існування. Запровадженням «уставів» було, імовірно, упорядковано адміністративні й судові дії на місцях княжих дружинників. Улаштовувалися також «становища» — місця зберігання данини й княжі «погости» — осередки центральної влади. За князівською скарбницею закріплювалися «ловища» — землі, багаті на хутрового звіра, що забезпечувало державу постійним прибутком.
За князювання Ольги розбудовувався й прикрашався її «стольний град». У Києві з’явилася нова князівська резиденція — Ольжин двір із «теремом кам’яним». Археологічні розкопки свідчать, що це був, імовірно, двоповерховий кам’яний палац, укритий червоним шифером та прикрашений мармуром і декоративною керамікою.
4. Охарактеризуйте зовнішню політику княгині Ольги та її значення для Русі-України.
Заходи внутрішньої політики княгині Ольги сприяли більш тісному об’єднанню окремих східнослов’янських племінних княжінь у єдине державне утворення.
5. Розкажіть про похід князя Святослава проти Хозарського каганату та його результати.
Головним результатом боротьби Святослава з хозарами став розгром Хозарського каганату в 966 р. Це сприяло усуненню хозарської загрози для Русі-України, але водночас відкрило шлях до її кордонів новим кочовикам зі сходу, насамперед печенігам.
6. Як відбулися перший та другий Болгарські походи князя Святослава?
У 968 р. князь із 60-тисячним військом вирушив у перший Болгарський похід. Він розбив під Доростолом сильне болгарське військо, захопив 80 міст і сів князювати в місті Переяславець. Святослав вирішив залишитися в завойованій Болгарії та перенести до Подунав’я столицю Русі-України. Налякані цими планами візантійці підбурили до нападу на Русь-Україну печенігів.
Того ж року печенізька орда взяла в облогу Київ. Святослав швидко повернувся додому й відігнав печенігів від міста. Після смерті княгині Ольги, для того щоб зміцнити князівську владу на час своєї відсутності, Святослав поставив правити на своїх землях намісників. У Києві він залишив намісником старшого сина Ярополка, у Деревлянській землі — Олега, а правити Новгородом послав свого, імовірно, позашлюбного сина від деревлянської княжни Малуші Володимира.
Сам київський князь із військом у 969 р. вирушив у другий Болгарський похід. Підкоривши східну частину Болгарії, він розгорнув стрімкий наступ на візантійські володіння. Проте цей похід не мав таких успіхів, як поперед ній. Князеві довелося воювати не лише з болгарами, але і візантійцями. У 971 р. візантійці, сили яких значно переважали, обложили Святослава з його військом у місті Доростол і примусили князя здатися. За умовами досягнутої угоди візантійці випускали військо князя з Доростола зі зброєю та навіть забезпечували його харчами на зворотний шлях. Проте Святославу довелося дати зобов’язання стати союзником візантійців і не претендувати на візантійські володіння в Криму та на Дунаї.
Підписавши мир із Візантією, Святослав вирушив додому в Русь-Україну. За твердженням Нестора Літописця, переяславці повідомили печенігів, якою дорогою повертається нечисленна дружина Святослава, навантажена здобиччю. Навесні 972 р. біля Дніпрових порогів військо князя потрапило в засідку, влаштовану печенізьким ханом Курею. Святослав загинув у бою. За переказами, хан наказав зробити з його черепа чашу, окувавши її золотом. На ній начебто був напис: «Чужого бажаючи, своє втратив».
Якщо помітили в тексті помилку, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter