ГДЗ Історія України 7 клас. Підручник [Власов В.С., Панарін О.Є., Топольницька Ю.А.] 2020

866 р. – прийняття християнства князем Аскольдом

Від 882 р. – князювання Ольга

882 – 866 = 16 (р.) – минуло між цими подіями.

Древлян, тиверців.

Імператор Константин Багрянородний,хрещення Ольги.

У зовнішній політиці Ігор мусив зважати не лише на Візантію, а й на печенігів, які уперше наблизилися до кордонів Русі в 915 р. Князь уберіг Русь від нападів кочовиків - запросив їх до себе на військову службу, за яку обіцяв щедро платити.

Найважливішим зовнішньополітичним партнером Руської держави за часів Ольги залишалася Візантія. Про це свідчить візит київської княгині до Царгорода.

Як і Олегові, йому довелося упокорювати підвладні племена. Найзатятішими виявилися деревляни. На початку правління Ігор приборкав їх, обклавши даниною, більшою за Олегову. Не бажали визнавати владу київського князя й уличі, за що заплатили високу ціну - після трьох років збройної боротьби мусили залишити обжиті місця й відійти в межиріччя Південного Бугу та Дністра. Силу зброї застосував Ігор і проти тиверців.

1. Перше використання «грецького вогню» візантійцями проти руського флоту

2. Перший русько-візантійський договір

3. Поява на кордонах Русі печенігів

4. Німецька місія княгині Ольги

Автор: Нестор Літописець (чернець Києво-Печерського монастиря, бл. 1055-1113 рр.).

«Повість минулихліт» — перша в Київській Русі пам'ятка, в якій історія держави показана на широкому тлі світових подій. Висвітлює історію східних слов'ян та князівської влади, утвердження християнства на Русі, містить оповіді про виникнення слов'янської писемності, відбиває настрої різних суспільних верств.

«Повість минулих літ» — це перший літопис, який дійшов до нас, його ще називають «Початковим літописом». До речі, саме він проливає світло на історію нашого народу від найдавніших часів і до днів життя Нестора Літописця — автора цього твору.

Літопис розповідає про початок української держави, про перших наших князів. Цікавою є легенда про заснування Києва: апостол Андрій Первозваний під час подорожі по Дніпру пророкував, що на прибереж­них пагорбах постане місто: «Бачите ви гори сі? Так от, на сих горах возсіяє благодать Божа, і буде город великий, і церков багато воздвигне Бог». Докладно автор розповідає про походи київських князів, про Олега та його похід на столицю Візантії Царгород (сучасний Стамбул), на воротах якого він повісив свій щит на знак перемоги. Одним із найвідоміших фрагментів «Повісті минулих літ», який пізніше ліг в основу сю­жетів багатьох літературних творів, є розповідь про войовничого Святослава, який не знав страху й ніколи не відступав перед ворогом. Його вислів «Іду на Ви!» став афоризмом, ці слова князь відкрито промовляв, коли мав намір боротися з ворогом. Відомим також став вислів Свято­слава, який він виголосив перед нерівним боєм зі стотисячним грець­ким військом: «Не осоромимо землі Руської, ляжемо тут кістьми: мертві бо сорому не мають, а якщо побіжимо, то сором матимемо; станемо ж кріпко, я перед вами піду; якщо моя голова ляже, то дбайте самі про себе». З-поміж найвідоміших сюжетів літопису такі: про загибель Ігоря, про помсту княгині Ольги древлянам, про вбивство Бориса й Гліба їхнім братом Святополком.

«Повість минулих літ» — це не лише своєрідний підручник історії, а й скарбниця поетичних й епічних сказань, байок, оповідань. Оповідь у літописі ведеться то спокійним, то драматичним тоном, який іноді пере­ривається надзвичайно емоційними сплесками. У мові літопису чимало порівнянь (стріли летять, як дощ; князь Святослав ходив легко, як барс), стійких сполук слів (втирати сльози, зломити спис), народних приказок (смерть спільна всім, мертві сорому не мають). Мова твору жива, образна, поетична, хоча й неоднорідна: у текстах наявні й старо­слов’янізми, й нороднорозмовні елементи.