ГДЗ Історія України 8 клас. Підручник [Власов В.С., Панарін О.Є., Топольницька Ю.А.] 2021

icon22.01.2022, icon8 Клас / Історія України, icon197 797, icon16



§ 18 Утворення Української козацької держави – Війська Запорозького
ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ
1. Дайте визначення поняттям.
Гетьманщина; гетьман; універсал; полк; сотня; полковник; сотник; генеральна старшина.
Гетьманщина – українська козацька держава.
Гетьман – голова і очільник виконавчої гілки влади в Українській козацькій державі, головнокомандувач війська і представник держави на міжнародній арені.
Універсал – маніфест або розпорядчий акт, виданий гетьманом. Мав силу закону.
Полковник – воєначальник, що здійснював адміністративну, військову і судову владу на території адміністративно військової одиниці – полку.
Сотник – особа, яка очолювала сотню – військово-адміністративну одиницю Війська Запорозького.
Генеральна старшина – члени уряду Української козацької держави.
2. Які історико-географічні регіони обіймала Українська козацька держава – Гетьманщина на початку 50-х років XVIIст.? Які українські землі не входили до її складу? Які полки розташовувалися на Лівобережній, а які – на Правобережній Україні?
За умовами Зборівського договору Українська козацька держава складалася із земель Київського, Чернігівського й Брацлавського воєводств. За Києвом і далі залишався особливий статус столиці України-Русі, однак столицею Української козацької держави за Богдана Хмельницького і кількох його наступників був Чигирин.
У 1649 р. усю територію Української козацької держави було поділено на 16 полків (на Правобережжі – 9, на Лівобережжі – 7).
3. Дайте відповіді на запитання.
Що являв собою полково-сотенний устрій Війська Запорозького?
На визволених землях було скасовано польський адміністративний устрій: ліквідовано воєводства й повіти, створено полки. У 1649 р. усю територію Української козацької держави було поділено на 16 полків (на Правобережжі – 9, на Лівобережжі – 7). Центром полку було одне з великих міст полкової території. Кожен полк очолював полковник, якого здебільшого призначав гетьман.
Територія полку поділялася на 10–20 і навіть більше сотень. Адміністративними центрами сотень були міста, містечка й великі села. Військово-адміністративну владу на території сотень здійснювали призначені полковником сотники, а цивільну – городовий отаман разом з органами самоврядування. У селах справами відали старости, яких обирала сільська громада, а справами козаків – сільські ота мани
Що змінилося в соціально-економічному житті українців унаслідок визволення від польського панування?
Утвердження Української козацької держави – Гетьманщини – відбувалося на тлі глибоких зрушень у господарському й суспільному житті. Було ліквідовано велике й середнє польське шляхетське землеволодіння, а також кріпацтво. Натомість поступово почала формуватися козацька, селянська, а також державна власність на землю. Відтак змінилася соціальна структура суспільства. Змушені були залишити Україну польські магнати, католицька шляхта й духовенство. Землі біглої шляхти захопили козаки й селяни, частина земель перейшла у власність військового скарбу.
Хто належав до генеральної старшини?
Генеральна старшина – члени уряду Української козацької держави.
Яка суспільна верства відігравала вирішальну роль в управлінні державою?
Вирішальну роль в управлінні державою відігравали гетьман та козацька старшина.
Як здійснювалося судочинство у Війську Запорозькому?
Ранг тогочасних полкових суддів вважався досить високим – вони були третіми серед полкової старшини. Майже всі полкові справи судді розглядали в судовій канцелярії, а чолобитні в карних справах – у полкових міських судах. Серед старшин полкової канцелярії судді за рангом були нижче полкового обозного. Проте з числа цивільних чиновників полку вважалися найшановнішими.
До полкових судових писарів належали міський та підкоморський. Перший виконував обов’язки секретаря в міському чи карному суді, а другий піклувався справами підкоморського суду.
Що змінилося в становищі українських міст?
У містах із магдебурзьким правом воно діяло й надалі, відтак це дещо ізолювало містян від інших суспільних станів. Джерела свідчать, що містяни з торговельно розвинутих міст найчастіше зберігали за собою право на самоврядування, менші ж міста підпадали під козацьке управління.
4. Поміркуйте.
Які причини швидкої розбудови Української козацької держави?
Утвердження Української козацької держави – Гетьманщини – відбувалося на тлі глибоких зрушень у господарському й суспільному житті. Було ліквідовано велике й середнє польське шляхетське землеволодіння, а також кріпацтво. Натомість поступово почала формуватися козацька, селянська, а також державна власність на землю.
Гарантом успішної розбудови Української держави стала національна армія. Вона сформувалася на засадах побудови запорозького війська. Її ядро становило реєстрове та запорозьке козацтво, навколо якого об’єдналося покозачене селянство й міське населення. Основу війська становили козацькі полки. Підрахувати чисельність армії за часів Б. Хмельницького складно, адже кількість вояків постійно змінювалася через міждержавні угоди, що передбачали зміни в реєстрі, а також через активніше чи пасивніше залучення мирного населення на військову службу. На думку вчених, у вирішальні моменти Національно-визвольної війни армія могла становити 100–150 тис. осіб.
За рахунок яких суспільних верств формувалася козацька старшина?
Захопленням пусток, купівлею і гетьманськими даруваннями збільшувала землеволодіння козацька старшина, яка разом з українськими православними шляхтичами прагнула стати великими землевласниками. Розширення кола старшини відбувалося через службу на відповідних посадах. З часом козацька старшина перетворилася на провідну верству українського суспільства, головного землевласника, що відігравав ключову роль у вирішенні державних справ.

iconГДЗ 8 клас Підручник 2021 Літера Власов Панарін Топольницька Історія України
Якщо помітили в тексті помилку, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter
Схожі публікації
Обговорення

icon 17.10.2023

Помилка!!! 2. Складіть речення, використовуючи зазначені терміни, поняття, назви. Православні єпископи; Берестейська унія; братства; «Пункти для заспокоєння руського народу»; «Требник». Православні єпископи не отримали посад у сенаті, а духовенство, на відміну від католицького, сплачувало податки. Пристрасний полеміст єзуїт Петро Скарга у книзі «На захист Берестейської унії» (1597) захищав об’єднання католицької й православної церков, доводив благотворність цього історичного акту для православних. Обраний у 1632 р. новий польський король підписав «Пункти для заспокоєння руського народу». У 1646 р. у ній було видано надзвичайно важливу богослужбову книгу, автором якої був П. Могила, – «Требник». Немає про братства!!!

icon 30.10.2023

Цитата: Настя
Дякую , але куди ділося запитання "визначте ,чи є істинною думка , висловлена українським ученим та єпископом Іваном Огієнком"...?Дайте будь ласка відповідь на це питання!

Іван Огієнко перекладав Біблію українською, складав словники, керував міністерством освіти УНР, а потім Українською автокефальною православною церквою.
Він був першим з українців, хто виокремив "рідномовну політику" в окрему науку.
"Літературна мова наша, хоч має невичерпне джерело перлин у живій своїй мові, - невироблена… сама наука її не може похвалитися поважними працями, бо громадянство не заохочує своїх учених україністів до праці", - писав він.
Іван Огієнко - один із перших науковців, хто аргументував вживання прийменника "в", а не "на" Україні.

icon 15.11.2023

5. Дайте відповіді на запитання. Що було особливого в будівництві оборонних споруд? Тут у помилка в першому питанні Там повинно бути: Чим відрізняється містобудування та архітектура XVI ст. від архітектури попередніх століть

1 2

Реклама
Предмет, до якого ви найчастіше використовуєте ГДЗ?
Ми в соціальних мережах
Хмаринка тегів