ГДЗ Історія України 8 клас. Підручник [Власов В.С., Панарін О.Є., Топольницька Ю.А.] 2021
22.01.2022,
8 Клас / Історія України,
199 851,
16
§ 29 Релігійно-культурне життя на українських землях у другій половині XVII – на початку XVIII ст.
ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ2. Виберіть із переліку пам’ятки, створені наприкінці XVII– на початку XVIII ст. Свій вибір поясніть.
Гравюри Л. Тарасевича для «Києво-Печерського патерика» – 1702 р.; ікони М. Петрахновича для Успенської церкви у Львові – 1630 р.; Георгіївський собор Видубицького монастиря в Києві – 1696 р.; Преображенська церква у Великих Сорочинцях – 1732 р.; гравюри Львівського «Апостола» – 1574 р.; портрет знатного військового товариша Григорія Гамалії – 1557-1764 рр.; мініатюри Пересопницького Євангелія – 1556—1561 рр..
3. Із запропонованого переліку виберіть колегіуми, які діяли в зазначений період на землях Лівобережної Гетьманщини й Слобожанщини.
Чернігівський (1700 р.), Харківський (1726 р.) та Переяславський (1738 р.).
6. Дайте відповіді на запитання.
Що характерно для розвитку архітектури цієї доби?
Європейську архітектуру другої половини XVII – XVIII ст. визначають як архітектуру бароко. Поєднання власних традицій та європейського впливу створило умови для розквіту в другій половині XVII – першій половині XVIII ст. на теренах козацької Гетьманщини та Слобожанщини своєрідного стилю, названого українським, або козацьким бароко. Цьому мистецькому напрямові притаманне надбання європейського бароко, що поєднувалося зі збереженням традиції народної дерев’яної архітектури: тридільна та п’ятидільна планувальна структура церков, характерні пірамідальні силуети завершень.
Які особливості мав український живопис?
У малярстві, як і раніше, переважали релігійні сюжети, хоча розвивався й світський живопис. В іконописі поступово утверджувалися нові мистецькі принципи. У розписах українських церков стали виразніше виявлятися народні мотиви. Іконописні образи набували рис, вихоплених із буденного життя, почасти наближаючись до світських.
Як розвивалося мистецтво гравюри?
Занепад книговидання уповільнив розвиток гравюри, відродження якої розпочалося лише наприкінці століття. Прикметно, що стала розвиватися гравюра на металі. Засновниками київської школи гравюри є Олександр і Леонтій Тарасевичі та їхній учень Інокентій (Іван) Щирський. Славетні гравери працювали насамперед для друкарень Києва та Чернігова. У гравюрах І. Щирського химерні сплетіння рослинних орнаментів поєднуються з античними, глибоко символічними сюжетами й реалістичними зображеннями. Такі ознаки властиві й іншим графічним пам’яткам доби бароко. У 1702 р. в Києві вийшов друком «Києво-Печерський патерик» із 45 гравюрами Л. Тарасевича.
Якщо помітили в тексті помилку, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter