ГДЗ Історія України 8 клас. Підручник [Власов В.С., Панарін О.Є., Топольницька Ю.А.] 2021

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ
1. Про які права шляхти йдеться в документі?
«Хочемо і постановляємо, щоб усі піддані наші, як духовні, так і світські, князі й бояри і вся шляхта, які маєтки свої батьківські куплені і яким-небудь звичаєм нажиті за прабатьків наших славної пам’яті їх милостей королів і великих князів литовських, а також і за нашого щасливого (володіння) держали і володіли, щоб їм такі маєтки вічно від нинішнього часу і в прийдешні часи держати й володіти, їм самим, і потомкам, тобто їх родові; хоч би і грамот і кріпосних документів ніяких не було…»
Маєтки шляхти були звільнені від поборів, та можливість передавити майно-спадок.
2. Установіть хронологічну послідовність подій.
Кревська унія – 1385 р.
Другий литовський статут – 1566 р.
Люблінська унія – 1569 р.
Третій литовський статут – 1588 р.
3. Дайте визначення поняттям.
Шляхта – привілейований стан у суспільствах доби середньовіччя та нового часу, у ширшому розумінні — військово-служила знать або ж родова аристократія.
Магнати (від magnatus – багата, знатна людина) – аристократи, родовиті великі землевласники (князі, бояри, шляхтичі, пани, старшини та ін.).
Кріпацтво – система правових норм, яка встановлювала залежність селянина від землевласника. Останній мав адміністративну та судову владу над такими селянами.
Панщина – примусове й безплатне виконання підданими певного обсягу робіт у господарстві власника.
Данники – особисто вільні селяни, які працювали на власній землі, сплачуючи грошовий чи натуральний податок державі.
4. Установіть подібність та відмінність у групах понять.
Князі; пани; зем’яни-шляхта.
Особливістю суспільного устрою Речі Посполитої було те, що, на відміну від більшості європейських держав, тут збереглися княжі титули. Тож верхівку суспільної піраміди на українських землях у складі Великого князівства Литовського посідали князі.
До вищих верств тогочасного суспільства, крім князів, належали пани. Слово «пан» у XVI ст. було титулом. На Київщині та Брацлавщині у першій половині XVI ст. із 450 шляхетських родів панськими називалися близько сотні. Основною ознакою пана було те, що він володів подекуди невеликою, але власною вотчинною землею, на якій працювали піддані. Така шляхта була економічно незалежною та мала широкі політичні права.
Левову частку шляхетського стану становила дрібна шляхта, яка поділялася на кілька категорій. Найчисленнішим прошарком були зем’яни (від XV ст. це слово вживалося як синонім до поняття «бояри»). Частина зем’ян мала право розпоряджатися власними маєтками, які були їхньою приватною власністю. Часто зем’яни не мали коштів на утримання підданих, тож були змушені обробляти земельні угіддя власними силами.
Подібність: вони всі володіють земельним наділом.
5. Заповніть таблицю «Права та обов’язки різних верств суспільства в Речі Посполитій».
Суспільна верства - Права - Обов’язки
Шляхта – користувався правом суду, тоді як його самого не можна було ув’язнити без суду і слідства, а судити його мали лише визначені станові суди. Маєтки шляхти були звільнені від поборів, окрім грошового податку на підданих. Шляхта отримала досить широкі політичні права, обіймаючи державні посади різних рівнів.
Духовенство – Як і раніше, особливе місце в українському суспільстві належало духовенству. Окремішність цієї верстви виявлялася в тому, що вона не підлягала світському суду. – Згідно з пунктами Литовського статуту 1588 р. духовенство, як католицьке, так і православне, що мало маєтки, обов’язково мусило виставляти від свого володіння на військову службу слуг та шляхтича, який би відбував військову службу замість них. Звільнялися від військової повинності тільки маєтки Віленського духовного колегіуму
Містяни – Щоб вважатися повноправним громадянином, тобто перебувати під захистом міського самоврядування, користуватися привілеями, які надавалися городянам, зокрема правом займатися ремеслом, вести торгівлю на міському ринку, потрібно було володіти нерухомим майном, щонайменше – власним будинком. У містах, особливо в Галичині, мешкали представники різних народів. На Волині та на землях Центральної України переважали українці
Селяни – Основними формами експлуатації цієї категорії селян були панщина та повинності на користь держави. Окрему категорію становили службові селяни – ремісники, рибалки, конюхи, які обслуговували двір феодала й звільнялися від інших повинностей.
6. Дайте відповіді на запитання.
Яку роль у тогочасному суспільно-політичному житті відігравала українська шляхта?
Наприкінці XVI ст. українська шляхта домоглася законодавчого закріплення прав, що їх упродовж століть виборювала собі мечем, виконуючи нелегкі військові обов’язки.
Які зміни в житті українських селян відбувалися протягом XVI ст.?
За Третім литовським статутом 1588 р. селяни Брацлавщини, Київщини та Волині, які прожили на землі феодала понад 10 років, ставали кріпаками. Землевласники одержали право пошуку й повернення селян-утікачів протягом 10 років.
Чим вирізнялося життя українських містян?
Щоб вважатися повноправним громадянином, тобто перебувати під захистом міського самоврядування, користуватися привілеями, які надавалися городянам, зокрема правом займатися ремеслом, вести торгівлю на міському ринку, потрібно було володіти нерухомим майном, щонайменше – власним будинком. У містах, особливо в Галичині, мешкали представники різних народів. На Волині та на землях Центральної України переважали українці.
Якими були причини закріпачення українського селянства?
Зростання на ринках Центральної й Західної Європи попиту на хліб та іншу сільськогосподарську продукцію сприяло стрімкому розвитку фільварків. Зацікавлені у зростанні прибутків, землевласники розширювали площі фільваркових земель, захоплюючи наділи, що належали громадам, і примушуючи селян працювати на себе з власним реманентом, тобто впроваджували панщину. У середині XVI ст. повсюдною стала дводенна, а подекуди й триденна панщина. Поступово феодальна залежність селянства перетворювалася на кріпацтво, а кількість непохожих селян з року в рік зростала.

---

---

Назад

Вперед

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ... 31

ГДЗ 8 клас Підручник 2021 Літера Власов Панарін Топольницька Історія України