ГДЗ Історія України 8 клас. Підручник [Власов В.С., Панарін О.Є., Топольницька Ю.А.] 2021
22.01.2022,
8 Клас / Історія України,
197 675,
16
§ 5 Православна церква в XVI ст. Реформація та контрреформація
ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ1. Установіть хронологічну послідовність подій.
створення Пересопницького Євангелія – 1556 р.
об’єднання Польського королівства та Великого князівства Литовського в Річ Посполиту – 1569 р.
Заснування у Львові братської школи – 1586 р.
2. Дайте визначення поняттям.
Церковні братства; реформація; протестантизм; контрреформація; єзуїти.
Церковнібратства – національно релігійні громадські організації українських і білоруських православних міщан, що їх створювали навколо парафіяльних церков, використовуючи цехову організаційну структуру.
Реформація – суспільно-політичний та ідеологічний рух XVI–XVII ст., спрямований на реформування (оновлення) католицької церкви.
Протестантизм – один із трьох основних напрямів християнства (поряд із православ’ям та католицизмом), що сформувався у XVI ст. Висуває три основних принципи: спасіння через особисту віру, загальне священство (усі віряни мають проповідувати Біблію), абсолютний авторитет Біблії.
Контрреформація – рух за оновлення та реформування католицької церкви, очолюваний Папою Римським. Виник як реакція на реформацію.
Єзуїти – члени католицького чернечого ордену, що проводили місіонерську діяльність, створили розгалужену мережу навчальних закладів. Для єзуїтів характерні сувора централізація, дисципліна, беззастережне підкорення Папі Римському.
3. Які фактори сприяли поширенню протестантизму на теренах України? Знайдіть у додаткових джерелах інформацію про поширеність протестантизму в сучасній Україні.
Як невід’ємна частина загальноєвропейських ідей та рухів суспільне життя на українських землях зазнавало впливу реформації. Реформаційний рух поклав початок новому напряму християнського вчення – протестантизму. Протестантська церква закликала до оновлення релігійного життя шляхом спрощення обрядовості й піднесення особистої віри, проголошувала свою незалежність від влади Папи Римського.
4. Дайте відповіді на запитання.
Що спричинило прихильне ставлення до ідеї об’єднання православної церкви з католицькою в колах можновладців та найвищого духовенства?
Формально польська влада гарантувала православним однакові права з католиками. Проте православні єпископи не отримали посад у сенаті, а духовенство, на відміну від католицького, сплачувало податки. Розуміючи всю складність ситуації, частина представників вищого православного духовенства і шляхти дедалі більше схилялися до ідеї об’єднання з римо-католицькою церквою.
Чому реформаційний рух не набув помітного поширення на українських землях? Які він мав особливості?
Протестантизм на українських землях не знайшов широкої підтримки ані в середовищі можновладців, ані серед простого народу. Вплив реформації проявився в застосуванні її ідей для оновлення православної церкви. Супутницею протестантизму була ідея перекладу Святого Письма національними мовами та використання живої мови у богослужінні. Справжнім інтелектуальним зрушенням стала поява у XVI ст. перекладів Святого Письма староукраїнською мовою. Найвідомішим із них є Пересопницьке Євангеліє (1556–1561).
Що таке братства? Які напрями їхньої діяльності ґрунтувалися на ідеях реформації?
Церковні братства – національно релігійні громадські організації українських і білоруських православних міщан, що їх створювали навколо парафіяльних церков, використовуючи цехову організаційну структуру.
Діяльність православних братств сприяла поліпшенню становища православної церкви та заклала підґрунтя культурно-освітнього відродження.
Братства займалися доброчинною діяльністю – допомагали братчикам, які опинилися у скруті, дбали про забезпечення храмів книжками, іконами, свічками, влаштовували храмові свята тощо. За сприяння Львівського Успенського братства у Львові постав ансамбль Успенської церкви, що належить до найкращих в Україні пам’яток ренесансної архітектури. Витрати братств покривалися за рахунок внесків його членів, прибутків від нерухомого майна, відсотків від позик. Поступово братства розгорнули широку культурно-освітню діяльність. З їхньої ініціативи створювали бібліотеки, відкривали друкарні та школи. Наприкінці XVI – у першій половині XVII ст. в Україні діяло близько 30 братських шкіл, у яких діти православних здобували середню освіту. Діячі братського руху прагнули поліпшення становища церкви. Вони виступали проти зловживань вищого духовенства та збагачення церкви, стежили за ретельним виконанням священниками їхніх обов’язків тощо.
5. Яку роль у тогочасному національно-культурному житті на українських землях відіграла діяльність ордену єзуїтів? Висловіть ставлення до цієї діяльності.
Із 60-х років XVI ст. єзуїти з’явилися в Польщі, а в середині XVIІ ст. у Речі Посполитій діяло 32 єзуїтські колегії, з них 13 – на українських землях. У 1575 р. було відкрито єзуїтську колегію в Ярославі (нині – Польща), а незабаром колегії з’явились у Львові, Перемишлі, Кам’янці, Луцьку, Острозі. Перші три з часом перетворилися на заклади вищого типу. У 80-х роках XVI ст. у Львові вже функціонував невеличкий дерев’яний єзуїтський костел. У 1610– 1630 рр. з огляду на потреби єзуїти збудували у Львові великий кам’яний костел – храм святих апостолів Петра і Павла у стилі раннього бароко.
Утілюючи в життя потужну освітню програму, єзуїти прагнули збільшити кількість прихильників католицизму. Високий рівень викладання у єзуїтських навчальних закладах сприяв поширенню освіти: багато українців отримали змогу, закінчивши їх, навчатися в західноєвропейських університетах.
Якщо помітили в тексті помилку, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter