ГДЗ Українська мова 8 клас. Підручник [Авраменко О.М., Борисюк Т.В., Почтаренко О.М.] 2021
01.10.2021,
8 Клас / Українська мова,
51 320,
0
§ 21. Усний твір-опис місцевості на основі особистих спостережень і вражень у художньому стилі
3. Доберіть до об'єктів місцевості слова й словосполучення, за допомогою яких їх можна описати. Запишіть їх, орієнтуючись на одну з центральних вулиць Чернігова.Будівля — мов дама з 18 століття, дивиться ще повними сяйва вікнами.
Хідник (тротуар) — сіра стрічка рухливого потоку, строкатий калейдоскоп.
Проїжджа частина — ніби соняшникове насіння, відполірована до блиску бруківка.
Сквер (парк) — з розгойданими липами, каштанами, мрійливі ялини й задумливі дуби.
Транспорт — справжній парад зірок, найскромніші теж у повазі.
Розміри вулиці (площі) — стрімкі й довершені, мов притоки великої річки.
4. Напишіть твір опис на одну з тем (опишіть вулицю або іншу місцевість у художньому стилі, попередню склавши план опису). За потреби скористайтеся пам’яткою.
Вулиця мого дитинства
План
1. Вулиця мого дитинства.
2. Місце знаходження.
3. Чому так називається.
4. Відомі люди з нашої вулиці.
5. Дерева.
6. Зберегти пам'ять про вулицю.
Вулиця мого дитинства зовсім невеличка — на кількасот метрів, а якщо точно — дванадцять хат.
І знаходиться вона на окраїні села. По обидва боки із-за парканів виглядають хати, і всі вони різні, немає схожих: з різними дахами, кольором стін і місцем розташування. За дворами — городи, а за городами — степ. З цієї причини і назвали її — Степова.
Хоч вулиця і невеличка, але живуть тут дуже відомі й видатні люди. Це Федір Петрович — колишній директор школи, Микола Гнатович — сільський агроном. У будь-якому дворі вам можуть розповісти цікаву історію роду або ви познайомитеся з доброю і приємною людиною.
На нашій вулиці досі зберігають традиції толоки, коли гуртом ходять допомагати один одному у важкий чи скрутний час. Мені приємно спостерігати (особливо навесні), як ростуть дерева. Бо біля кожної хати росте своє дерево: дуб, ясен, берест, горобина, тополя, осика, акація. Такою і залишиться в моїй пам'яті вулиця мого дитинства.
Вулиця, на якій розташована моя школа
План
1. Назва вулиці.
2. Вигляд вулиці.
3. Що знаходиться на вулиці.
4. Чим приваблює моя вулиця.
Вулиця, де знаходиться моя школа, називається імені Енвера Ахсарова — героя Другої Світової війни. Район міста з цією вулицею відносно молодий, тому забудований однотипними багатоповерховими будинками.
Але один будинок вирізняється серед інших тим, що на ньому прикріплена меморіальна дошка Енвера Ахсарова.
Вулиця має складну конфігурацію, але вже всі звикли до того, що ця вулиця не пряма, а має поворот під кутом 70 градусів.
Уздовж усієї вулиці дуже багато тінистих дерев: ідеш під ними ніби під зеленим накриттям.
Крім моєї школи, на цій вулиці можна побачити магазини, аптеки, кафе, піцерії, різні майстерні з ремонту автомобілів, кафе, піцерії. Та найголовніше — це кінцева зупинка метро.
Я залюбки ходжу в школу по цій вулиці. Обабіч неї між дерев висіяна газонна трава, тому здається, що дерева ростуть із зеленого килима. Лавки біля будинків ніби запрошують присісти й відпочити. Мешканці люблять свою вулицю, тому вона завжди чиста й охайна.
Цю місцину я пам’ятатиму завжди
План
1. Криниця неподалік.
2. Перепочинок для подорожніх.
3. Криниця.
4. Нова традиція.
5. Цілюща вода.
Неподалік нашого села біля річки є криниця. Вона особлива, про неї навіть у місті знають. А місто поруч — якихось двадцять кілометрів. Запитаєте, чим особлива ця криниця? Зараз розповім.
Кажуть, дуже давно це було невеличке джерельце, біля якого зупинялися подорожні. У тіні дерев можна було перепочити, випити прохолодної джерельної води. Кажуть, що вода в цьому джерелі — цілюща. Принаймні ті, хто продовжували свою подорож далі, вирушали з новими силами, ніби мали повноцінний відпочинок протягом кількох днів.
Щоб джерельце не замулилось, викопали криницю, яку час від часу чистили, упорядковували. Так з’явилася криниця, що прибрала ошатного сучасного вигляду.
А тут і нова традиція не забарилася: молоде подружжя перед тим, як їхати до церкви на вінчання, обов’язково відвідували криницю і на щастя та на здоров’я майбутньої сім’ї пили воду з життєдайної криниці.
А довколишні мешканці помітили, що від вживання джерельної води люди стали менше хворіти. Тож про цілющі властивості води почали поширюватися цілі легенди, і до криниці стали навідуватися навіть із далеких сіл і міст.
А мені просто приємно посидіти біля неї і випити прохолодної смачної води.
Якщо помітили в тексті помилку, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter