ГДЗ Мистецтво 9 клас. Підручник [Назаренко Н.В., Чєн Н.В., Севастьянова Д.О, Мерзлікіна М.М.] 2017

Аніме — японська мультиплікація. Головна відмінність від мультиплікації інших країн полягає в тому, що аніме, в основному, робиться з розрахунку на підліткову та дорослу аудиторії.

Архітектура — це одночасно наука і мистецтво проектування будівель, а також, власне, система будівель та споруд, які формують просторове середовище для життя і діяльності людей відповідно до законів краси.

Архітектурний модернізм — напрям у європейській архітектурі XX ст. (період з початку 1900-х рр. і по 70-80-ті рр. XX ст.), вживається іноді як синонім поняття «сучасна архітектура».

Архітектурний постмодернізм — це сукупність течій, які виникли в 1960-х рр. і прийшли на зміну пануючому модернізму. Розквіт стилю почався з 1980-х і триває досі.

Бібліотека або книгозбірня — культурно-освітній заклад, що здійснює збирання друкованих і рукописних матеріалів, проводить їх опрацювання і відображення у каталогах, організовує відповідне їх зберігання, збереження і обслуговування ними читачів.

Гедонізм — етичне вчення, згідно з яким задоволення є вищим благом і метою життя.

Гімни — хвалебні пісні, звернені до Бога.

Діалог культур — взаємодія, вплив, проникнення або відштовхування різних історичних або сучасних культур, як форми їх конфесійного або політичного співіснування.

Екранні мистецтва — сфера художньо-суспільної діяльності, позначена різноманітними способами відтворення рухомого зображення через різні засоби його проекції на екран. Існують різни види екранного мистецтва: кінематограф, телебачення, відео, комп’ютерні технології. Вони є тією формою, за допомогою якої вибудовується обличчя сучасної культури і водночас наповнюється відповідним сенсом.

Електронна бібліотека — впорядкована колекція різнорідних електронних документів (в тому числі книг, журналів), забезпечених засобами навігації та пошуку. Може бути веб-сайтом, де поступово накопичуються різні тексти (частіше літературні, але також наукові та будь-які інші, аж до комп’ютерних програм) і мультимедійні дані, кожен з яких самодостатній і в будь-який момент може бути затребуваний читачем.

Елітарна культура — це культура привілейованих груп суспільства, що характеризується принциповою закритістю, духовним аристократизмом і ціннісно-смисловою самодостатністю. Вид культури, що характеризується виробництвом культурних цінностей, зразків, які в силу своєї винятковості розраховані і доступні в основному вузькому колу людей (еліти). Її основний ідеал — формування свідомості, готової до активної перетворюючої діяльності і творчості відповідно до об’єктивних законів дійсності

Імпресіонізм — це художньо-стильовий напрям у мистецтві і літературі, заснований на принципі безпосередньої фіксації вражень, спостережень, співпереживань.

Інформаційна культура — це сукупність норм, правил і стереотипів поведінки і мислення, пов’язаних з інформаційним обміном у суспільстві.

Кінетичне мистецтво, кінетизм — напрям у сучасному мистецтві, що обіграє ефекти реального руху всього твору або окремих його складових. Кінетизм ґрунтується на уявленні про те, що за допомогою світла і руху можна створити твір мистецтва. Об’єкти представляють собою рухомі установки, що виробляють при переміщенні цікаві поєднання світла і тіні, іноді звучать. Ці ретельно сконструйовані пристрої з металу, скла або інших матеріалів, з’єднані з миготливими світловими пристроями, отримали назву «мобілів».

Кіномистецтво — вид мистецтва, твори якого створюються за допомогою кінознімання реальних, навмисно інсценованих або відтворених засобами анімації, подій.

Комунікативність — сукупність істотних, відносно стійких властивостей особистості, що сприяють успішному прийому, розумінню, засвоєнню, використанню й передаванню інформації.

Масова культура — культура, популярна серед широких верств населення в даному суспільстві та переважно комерційно успішна, елементи якої знаходяться повсюди: в кулінарії, одязі, споживанні, засобах масової інформації, в розвагах (наприклад, у спорті і музиці), контрастуючи з «елітарною культурою».

Мастихін — художній шпатель різних розмірів, з тонким продовгуватим сталевим стеком. Використовується для змішування олійних фарб, для нанесення фарб з туб на палітру, існує також техніка малярства мастихіном (фарба наноситься на основу не пензлем, а мастихіном, утворюючи нові цікаві візерунки). Техніка роботи мастихіном має суттєву відмінність від техніки пензлем.

Мистецький проект — різновид художньо-творчої діяльності, який потребує самостійного розв’язання проблеми, що обрана, та можливості застосування отриманих результатів у реальному житті.

Модерн — стиль (художній напрям) у мистецтві, архітектурі і особливо декоративно-прикладному мистецтві, який досяг піку своєї популярності в останній декаді XIX— початку XX ст. (до початку Першої світової війни).

Музика — вид мистецтва, в якому засобом втілення художніх образів є окремим образом організовані музичні звуки, в основі яких закладено узагальнені інтонації людської мови. Музика безпосередньо впливає на почуття людини. Її поділяють на світську й духовну, на інструментальну й вокальну. Основними елементами є лад, ритм, темп, гучність, тембр, мелодія, гармонія, поліфонія. Музика фіксується в нотному записі.

Музичний імпресіонізм — музичний напрямок, аналогічний імпресіонізму в живописі, що склався у Франції в останню чверть XIX ст. — початку XX ст., перш за все у творчості Еріка Саті, Клода Дебюссі і Моріса Равеля. Потім імпресіонізм поширився і в інших країнах. Як напрямок, імпресіонізм надав неоціненний вплив на майбутні стилі та музичні течії.

Музичний портрет — це музично-художній образ конкретної особистості, як реально існуючої (що існувала), так і вигаданої, яка стала центральною темою твору або його великої самостійної частини.

Мультиплікація — вид кіномистецтва, твори якого створюються шляхом зйомки послідовних фаз руху намальованих (графічна мультиплікація) або об’ємних (об’ємна мультиплікація) об’єктів. Ці твори називають анімаційними, чи мультиплікаційними фільмами (мультфільмами).

Постімпресіонізм — напрям в образотворчому мистецтві (переважно у французькому живописі), починаючи з другої половини 1880-х рр. до початку XX ст. Художники цього напряму не дотримувалися основного стильового прийому імпресіоністів — зображення не самого предмету, а враження від нього. Прихильники нового напряму прагнули вільно та узагальнено передавати матеріальний світ. Вони не були об’єднані ні загальною програмою, ні загальним методом, кожен із них — яскрава творча індивідуальність, кожний залишив свій слід у мистецтві.

Реалізм — у мистецтві в широкому сенсі правдиве, об’єктивне, всебічне відображення дійсності специфічними засобами, притаманними видам художньої творчості. У більш вузькому значенні реалізм розглядається як художній стиль. Митці досліджують особистість людини в нерозривному зв’язку з сучасним їм суспільством і соціальним становищем в ньому, відтворюють життя в його об’єктивній сутності, показують закономірності розвитку і буття людини, суспільства, світу.

Розщеплення — багатозначний термін, що означає поділ цілого на складові частини.

Скульптура (латинською sculptura, від латинського sculpo — «вирізаю», «висікаю») — вид образотворчого мистецтва, твори якого мають об’ємну форму й виконуються способом витісування, виливання, різьблення, ліплення з твердих чи пластичних матеріалів (каменю, металу, дерева, глини таін.).

Статуетка — невелика скульптура, виконана з дерева, кістки, глини, каменю, металу та інших матеріалів, що зображає антропоморфні образи, фігури тварин, неживі і абстрактні предмети. Належить до скульптури малих форм, тобто заввишки не більше 80 см і довжиною не більше 1 м. Статуетки можуть мати безліч призначень — від культового до утилітарного.

Стереотипи поведінки і мислення людини — це алгоритми, програми поведінки і мислення, яким людина слідує не замислюючись. Частина з них є вродженою, а частина, придбаною в процесі виховання та самої життєдіяльності. Це комплекси умовних і безумовних рефлексів людини на чинники зовнішніх і внутрішніх змін навколо людини і всередині її самої.

Стиль — це сукупність стійких ознак, що характеризують твори мистецтва певної культурно-історичної епохи або індивідуальну манеру митця.

Телебачення — загальний термін, що охоплює всі аспекти технології та практичної діяльності, пов’язаних з передачею зображень із звуковим супроводом на далекі відстані.

Фовізм — напрям у французькому живописі кінця XIX — початку XX ст. Назва закріпилася за групою художників, чиї полотна були представлені на осінньому салоні 1905 р. Картини залишали у глядача відчуття енергії і пристрасті, і французький критик Луї Восель назвав цих живописців дикими звірами (французькою Les fauves). Це було реакцією сучасників на «дику» виразність фарб. Так випадкове висловлювання закріпилося як назва всього напряму. Самі ж художники ніколи не визнавали над собою даного епітета.

Фрагментація — процес дроблення чого-небудь на безліч дрібних розрізнених фрагментів.