ГДЗ Мистецтво 9 клас. Підручник [Масол Л.М.] 2017

Найяскравіше втілення напрямок отримав у композиторів нововіденської школи: її засновника — Арнольда Шенберга і його учнів — Альбана Берга і Антона Веберна. У 1910-ті роки були створені найвідоміші взірці експресіонізму — монодрами «Очікування», «Щаслива рука», П'ять п'єс для оркестру і вокальний цикл «Місячний П'єро» Шенберга, а також «Симфонія» ор.21 Веберна. Альбан Берг створив єдиний у своєму роді експресіоністський твір, відзначений духом соціального критицизму, — оперу «Воццек», яку іноді вважають найвищим досягненням музичного експресіонізму. Експресіонізм відбився у творах раннього Бартока (опера «Замок герцога Синя Борода», балет «Зачарований мандарин»), Е. Кшенека, 0. Скрябіна (останнього періоду творчості), Ч. Айвза. Рисами експресіонізму позначені численні твори Б. Бартока («Чудесний мандарин»), Ф. Бузоні («Турандот»), П. Гіндеміта («Вбивця — надія жінок», «Свята Сусанна»), С. Прокоф'єва («Вогненний ангел») тощо.

Важливими попередниками експресіонізму були: німецький філософ Фрідріх Ніцше (1844–1900), особливо у своїй філософській книзі "Так казав Заратустра" (1883-92); пізні п'єси шведського драматурга Августа Стріндберга (1849–1912), включаючи трилогію Шлях у Дамаск 1898–1901, п'єси Гра снів (1902) та Соната привидів (1907); Франк Ведекінд (1864–1918), особливо п'єси Erdgeist (Дух землі) (1895) and Die Buchse der Pandora (Скринька Пандори) (1904) під загальною назвою Лулу.

У мистецтві основною прикметою сюрреалізму є відірваність від реальних речей і нелогічні сполучення предметів. З українських митців риси сюрреалізму мають твори Михайла Андрієнка, скульптура пізнього Олександра Архипенка (геометричні форми, що уподібнюють постаті), рухомі скульптури (мобілі) К. Мілонадіса, картини В. Бачинського, С. Лади і кераміка С. Ґеруляк.

Мистецтво не відтворює зриму реальність, воно її творить - він малює як він бачить світ, передає то на полотно, а охочі уже бачуть його світ.

Що жахливіше світ, то абстрактніше мистецтво - філософсько-естетична основа абстракціонізму — ірраціоналізм, відхід від ілюзорно-предметного зображення, абсолютизація чистого враження та самовираження митця засобами геометричних фігур, ліній, кольорових плям, звуків.

Самостійно.

Самостійно.