ГДЗ Історія України 9 клас. Підручник [Власов В.С.] 2017

Сторінка 230 - 231
1. Установіть хронологічну послідовність подій:
Створення Революційної української партії (РУП) (1900); .Об'єднання Української демократичної партії з Українською радикальною партією в Українську радикально - демократичну партію (1905); Діяльність II Державної думи (1907).
2. Визначте, які з названих подій відбулися в 1905 р. в Україні
1. Повстання моряків 12 кораблів Чорноморського флоту на чолі з лейтенантом П. Шмідтом
2. Збройний виступ саперів на чолі з Б. Жаданівським
4. Повстання на панцернику "Потьомкін", організаторами якого були Г. Вакуленчук та П. Матюшенко.
5. Виступ селян у Великих Сорочинцях на Полтавщині.
7. Збройне повстання робітників у Горлівці, Єнакієвому, Луганську.
3. Заповніть пропуски й усно відновіть текст.
Вибори до І Державної думи відбулися 1906 р. Щоправда, радикальні політичні сили або бойкотували, або були усунуті від участі в них. У І Державну думу від 9 українських губерній було обрано 102 депутати. 44 депутати об'єдналися в українську парламентську громаду. Головою було обрано Іллю Шрага. Друкованим органом став журнал "Український вісник". Українські депутати підготували законопроекти про надання Україні автономії і впровадження української мови в школах. Вибори до складу II Державної думи відбувалися у січні - лютому 1907 р. Цього разу у виборах взяли участь усі радикальні партії, зокрема й українські. Українські депутати знов утворили українську думську громаду, яка складалася з 47 осіб. Вона ввійшла до фракції трудовиків й назвала себе Українською трудовою громадою. Вона мала добиватися перетворення Росії на "правову демократичну державу", забезпечення українцям права на автономію. Проте й ця дума виявилася недовговічною: її розпуск відбувся 1907 р.
4. Наведіть факти, які свідчать про піднесення національного руху в 1905 - 1907 рр. в Україні відповідно до плану:
1. Поява масових українських періодичних видань.
Першою українськомовною газетою стало видання братів Шеметів у Лубнах (на Полтавщині) "Хлібороб". Незабаром у найбільших містах України, а також у Петербурзі й Москві виходило вже 18 українських газет і журналів.
2. Діяльність "Просвіт".
Вони, зокрема, почали діяти в Катеринославі, Одесі, Кам’янці - Подільському, Києві, Чернігові, Миколаєві, Житомирі, Мелітополі. Товариства засновували бібліотеки й читальні, налагоджували випуск українською мовою науково - популярної літератури, організовували лекції, літературні та музичні вечори, ставили вистави тощо.
3. Активізація діяльності політичних партій.
Унаслідок революції було легалізовано національні партії, що сприяло пожвавленню їхньої діяльності. Початок революції ознаменувався зростанням активності РУП, її участю у страйках селян та сільськогосподарських робітників, які відбувалися навесні та влітку 1905 р. у Київській губернії.
5. Які організації, що виникли в Наддніпрянській Україні в 1905 - 1907 рр., характеризує діяч українського національного руху Микола Аркас? Порівняйте їхню діяльність із подібними організаціями в Західній Україні другої половини 19 ст. Наскільки виправдовує себе порівняння цих організацій з церковними братствами кінця 16 - 17
"Вони по своїх статутах (уставах) мають ширити самосвідомість серед українського люду, нести освіту в народ по найдальших кутках, де живе він, а для того - видавати і ширити дешеві, корисні для людей книжки, заводити книгозбірні, влаштовувати читання".
1. Одна з найвідоміших таких організацій була "Просвіта". Її метою було створення народно - освітнього руху, організація книжкового видавництва, бібліотек і читалень, проведення народно - просвітницьких заходів.
2. У Західній Україні у другій половині 19 століття діяли організації, такі як "Просвіта", "Руська Тризна", "Руська Бесіда" та інші. Вони працювали над підвищенням освіченості та самосвідомості українського народу, створювали бібліотеки, організовували лекції та культурні заходи.
3. Організації в Наддніпрянській та Західній Україні спільно працювали над піднесенням національного свідомості та освітнім розвитком українського народу. Вони активно виготовляли та поширювали книжки, створювали бібліотеки та освітні заклади, проводили лекції та культурні заходи.
4. Порівнюючи їх з церковними братствами 16 - 17 століть, варто зазначити, що ці організації мали іншу соціальну базу і функції. Церковні братства того часу виконували освітні, релігійні та благодійні завдання. Вони були пов'язані з православною церквою й відігравали важливу роль у підтримці релігійно - культурного життя українського народу.
6. Дайте історичний коментар до подій та явищ, описаних у фрагментах джерел. У чому історичне значення згаданих подій/явищ?
"На обов'язок уряду покладаємо Ми виконання непохитної Нашої волі: 1. Дарувати населенню непорушні основи громадянської свободи на засадах дійсної недоторканності особи, свободи совісті, слова, зборів і спілок. 2. Не зупиняючи призначених виборів у Державну думу, залучити тепер же до участі в Думі,..." Даний фрагменте частиною Маніфесту 17 жовтня 1905 року, виданого російським імператором Миколою II після подій "Кривавої неділі". Історичне значення Маніфесту полягає в тому, що він показав, яким чином протести і народні вимоги можуть примусити уряд здійснити деякі політичні реформи.
"Газета буде... давати щоденний огляд політичного, громадського, економічного і літературного життя на Україні, в Росії та по чужих землях; поезії та оповідання, наукові фейлетони. "Громадська думка" буде стояти за рівне усім право і справжню волю особи..." Цей фрагмент є описом мети та спрямування газети під назвою "Громадська думка". Історичне значення таких подій і явищ полягає в тому, що вони відображають настрої та цілі українського народу в певний історичний момент.
"Партійне життя наше в Києві зовсім завмерло, бо частина членів Української демократично радикальної партії впірнула цілковито в легальну культурно просвітню працю в "Просвіті", в організацію народного університету, а друга - у працю в.."(Є. Чикаленко).
Даний фрагмент джерела відноситься до початку 20 - го століття, коли в Україні активно розвивалась політична і культурна сфери. Історичне значення цих подій і явищ полягає в тому, що вони Сприяли укріпленню національно - культурного життя українського народу в початковому етапі його боротьби за самостійність та національну ідентичність.
7. Чи вважаєте ви слушним висновок українського історика? Відповідь обґрунтуйте.
"Думське законодавство не дало нічого українському життю" (М. Грушевський).
Український народ у складі Російської Імперії був мало уважно ставлений до його прав та інтересів. Закони, прийняті Державною Думою, не забезпечували рівноправ'я, розвиток української культури, мови та освіти. Обмеження українського самоврядування та політичного впливу призвели до негативних наслідків для українського життя та ідентичності. Враховуючи це, я вважаю висновок М. Грушевського слушним.

---

---

Назад

Вперед

1 ... 23 24 25 26 27 28 29 30 31 ... 35

ГДЗ 9 клас Підручник Історія України 2017 Власов Літера