ГДЗ Фізика 9 клас. Підручник [Бар’яхтар В.Г., Довгий С.О., Божинова Ф.Я.] 2017

1. Ar Кількість протонів — 18, нейтронів 40 - 18 = 22.

Відповідь: Z - 18, N = 22.

2. Ядра ізотопів Урану і відрізняються кількістю нейтронів в ядрах.

3. В атомі кількість протонів дорівнює кількості електронів, тому в атомі Бора 5 електронів; нуклони — протони і нейтрони, що входять до складу ядра атома, тому 5 + 6 = 11 — кількість нуклонів в ядрі атома Бора.

4. Порядковий номер елемента в Періодичній системі хімічних елементів Д. І. Менделєєва відповідає кількості протонів у ядрі, і. відповідно, кількості електронів в атомі. Тому атом з найбільшою кількістю електронів — Sb — стибій.

1.

а) Папір є перешкодою для а - випромінювання, тому на пластинку в дослідах А. Бекереля діяли у - випромінювання або випромінювання,

б) Мідний хрест є перешкодою для а - випромінювання та b - випромінювання. Тому, в цьому випадку, на фотопластинку діяло у - випромінювання.

2. Дано:

Л - 0,025 нм = 2,5 * 10^-11 м

v — ?

Розв'язання:

За формулою хвилі

u = Л * v,

u = с = 3 * 10^8 м/с.

v = c/Л

v = (3 * 10^8)/(2,5 * 10^-11) = 1,2 * 10^19 Гц.

Відповідь: v = 1,2 * 10^19 Гц.

3.

Th - He + Ra

Po - He + Pb

Bi - e + PO:

4. Ra — e + Ac.

5. Дано:

m = 1,7 * 10^27 кг

v = 1,5 * 10^7 м/с

m — ?

Розв'язання:

He — а - частинка — це ядро атома Гелію. В ядрі атома 4 нуклона (2 протона та 2 нейтрона), тому маса а - частинки:

m = 2 * m + 2 * m

m = 4 * 1,7 * 10^27 кг = 6,8 * 10^27 кг.

Кінетична енергія а - частинки Ек = (mv^2)/2

Ек = (6,8 * 10^27 * (1,5 * 10^7))/2 = 7.65 * 10^-13 Дж.

Відповідь: m = 6,8 * 10^27 кг, Ек = 7.65 * 10^-13 Дж.

7. Дано:

vu = 2 моль

vн = 2 моль

N— ?

Розв'язання:

N = v * Na

де Na = 6.02 * 10^23 - число Авагадро.

Nu = Nв = 2 моль * 6,02 * 10^23 1/моль = 12.04 * 10^23.

Відповідь: Nu = Nв =12.04 * 10^23.

1. Для дослідів Е. Резерфорд використав речовину, із якої з великою швидкістю вилітали позитивно заряджені частинки - а - частинки. Вузький пучок а - частинок зі свинцевого контейнера спрямовувався на тонку золоту фольгу, а далі мав потрапляти на екран, покритий спеціальною речовиною. Якщо в такий екран улучала а - частинка, то в місці її влучання відбувався слабкий спалах світла. У результаті дослідів було з’ясовано, що переважна більшість а - частинок проходить крізь золоту фольгу, причому деякі з них відхиляються від початкової траєкторії. А приблизно одна з 20 000 частинок відскакувала від фольги, начебто натикаючись на якусь перешкоду. Так було створено ядерну модель будови атома, згідно з якою весь позитивний заряд атома зосереджений у його ядрі — частині, розміри якої незначні порівняно з розмірами атома.

2. Атом складається з позитивно зарядженого ядра, оточеного негативно зарядженими частинками — електрод нами. Ядра атомів складаються з нуклонів — протонів і нейтронів.

3. Кількість протонів у ядрі називають зарядовим (протонним) числом і позначають символом Z. Сумарну кількість протонів і нейтронів в атомі називають нуклонним (масовим) числом і позначають символом А.

4. Кількість протонів (Z) у ядрі атома даного елемента дорівнює порядковому номеру цього елемента в Періодичній системі хімічних елементів Д. І. Менделєєва, кількість нуклонів (А) — масовому числу. Знаючи зарядове (Z) і масове (А) числа ядра атома, можна визначити кількість нейтронів (N) у цьому ядрі: N = А - Z.

Наприклад: U: кількість протонів у ядрі — 92, кількість нейтронів — 238 - 92 = 146.

5. Вид атомів, який характеризується певною кількістю протонів і певного загальною кількістю нуклонів, називають нуклідом.

6. Різновиди хімічного елемента, атоми яких містять у своїх ядрах однакову кількість протонів, але різну кількість нейтронів, називають ізотопами даного хімічного елемента.

Ізотопи Гідрогену: Н1 - протій, Н2 - дейтерій, H3 - тритій.

7. Всі частинки в ядрі притягуються одна до одної. Це відбувається завдяки взаємодії, яка в сотні разів сильніша, ніж електромагнітне відштовхування протонів. Саме тому взаємодію нуклонів називають сильною взаємодією.

8. Сили, які діють між протонами й нейтронами в ядрі та забезпечують існування атомних ядер, називають ядерними силами. Основні властивості ядерних сил: є тільки силами притягання; є близькодіючими; не залежать від заряду; мають властивість насичення.

1. Радіоактивне випромінювання відкрив у 1896 р. французький фізик А. Беккерель. Він підготував дослід, але провести його вченому завадила похмура погода, і він поклав готову до досліду фотопластинку разом з урановою сіллю та мідним хрестом між ними в шухляду стола. Через кілька днів, учений вирішив про всяк випадок проявити фотопластинку. Результат був несподіваним: на пластинці з’явився контур хреста. Тож сонячне світло тут ні до чого, і сіль Урану сама, без впливу зовнішніх факторів, випускає невидиме випромінювання, якому не є перешкодою навіть пар міді.

2. Уран, Торій, Радій, Полоній і низка інших елементів мають природну радіоактивні.

3. Досліди з вивчення природи радіоактивного випромінювання: пучок радіоактивного випромінювання спочатку потрапляє в сильне магнітне поле постійного магніту, а потім на фотопластинку. Після проявлення фотопластинки на ній чітко видно три темні плями. Так, досліди показали, що радіоактивні речовини можуть випромінювати промені трьох видів: позитивно заряджені частинки (а - випромінювання), негативно заряджені частинки (b - випромінювання) і нейтральні промені (у- випромінювання).

4. а - випромінювання, p - випромінювання та у - випромінювання.

5. а - випромінювання — це потік ядер атомів Гелію, які рухаються зі швидкістю порядку 10^7 м/с. Р - випромінювання — це потік електронів, які летять із величезною швидкістю (наближеною до швидкості поширення світла), у - випромінювання — це електромагнітні хвилі надзвичайно високої частоти (понад 10^13 Гц)

6. Як показали експерименти, достатньо тонкого аркуша паперу (0,1 мм), щоб зупинити а - частинки; (b - випромінювання повністю поглинається, наприклад, алюмінієвою пластинкою завтовшки 1 мм. Найбільш важко захиститися від у - випромінювання — воно проникає крізь доволі товсті тари матеріалів. В окремих випадках для захисту від у - випромінювання необхідні бетонні стіни завтовшки кілька метрів.

7. Радіоактивність — це здатність ядер деяких хімічних елементів довільно перетворюватися на ядра інших елементів із випромінюванням мікрочастинок.

8. Випромінюючи а - чи b - частинки, вихідне ядро перетворюється на ядро атома іншого елемента, а- і b - розпади можуть супроводжуватися у - випромінюванням.

Під час a - розпаду кількість нуклонів у ядрі зменшується на 4, протонів - на 2, тому утворюється ядро елемента, порядковий номер якого на 2 одиниці менший від порядкового номера вихідного елемента: Х -> Не + Y: Під час b - розпаду кількість нуклонів в ядрі не змінюється, при цьому кількість протонів збільшується на 1, тому утворюється ядро елемента, порядковий номер якого на одиницю більший за порядковий номер вихідного елемента:

X -> e + Y.