ГДЗ Основи правознавства 9 клас. Підручник [Наровлянський О. Д.] 2017

Дієздатність — це здатність своїми діями набувати для себе цивільні права і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Правоздатність фізичної особи — передбачена нормами права здатність (можливість) індивіда мати суб'єктивні юридичні права та виконувати суб'єктивні юридичні обов'язки.

Правопорушення — це неправомірне (протиправне) суспільно-шкідливе винне діяння (дія чи бездіяльність) деліктоздатної особи, за вчинення якого особа може бути притягнута до юридичної відповідальності.

Правовідносини - це врегульоване нормами права суспільні відносини, учасники якого мають взаємні права й обов'язками, гарантованими державою.

Стаття 36. Необхідна оборона 1. Необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони. 2. Кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути суспільно небезпечного посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади. (…) 5. Не є перевищенням меж необхідної оборони й не є наслідком кримінальної відповідальності застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб, а також для відвернення протиправного насильницького вторгнення в житло чи інше приміщення, незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає. (…)

Стаття 39. Крайня необхідність 1. Не є злочином заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами й при цьому не було допущено перевищення меж крайньої необхідності. (…)

Самостійно.

Склад правовідносин:

- суб’єкти правовідносин;

- об’єкти правовідносин;

- зміст правовідносин.

Склад правопорушення:

- об'єкт,

- об'єктивна сторона,

- суб'єкт

- суб'єктивна сторона.

Крайня необхідність має багато спільного з необхідною обороною і заподіянням шкоди при затриманні особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Їх зближує не тільки та обставина, що вони є способами громадянської самозахисту - кордоном самозахисту як правомірної поведінки, а й законодавча оцінка їх як обставин, що виключають злочинність діяння, їх соціальна корисність і підстави правомірної діяльності - наявність небезпеки для правоохоронюваним інтересам. Однаковий і спосіб захисту правоохоронюваним інтересам - заподіяння будь-якої шкоди. Збігаються, по суті, і характеристики пропорційності тих чи інших дій і ознак перевищення. У міру перевищення меж крайньої необхідності, необхідної оборони та заходів по затриманню злочинця тягне кримінальну відповідальність лише у випадках умисного заподіяння шкоди.