ГДЗ Основи правознавства 9 клас. Підручник [Наровлянський О. Д.] 2017

Ознаки держави:

- Система права

- Суверенітет

- Апарат публічної влади

- Апарат примусу

Податкова та фінансова система

- Територія

- Поділ населення за територіальною ознакою

- Державні символи

- Державна мова

Збройні сили (військо)

Суверенітет — це можливість держави самостійно розв’язувати всі питання свого внутрішнього життя й зовнішніх відносин, здійснювати владу й правосуддя на своїй території.

Виявом суверенітету є також здійснення від імені держави правосуддя на її території. Зовнішній суверенітет держави виявляється в незалежності її від інших держав.

Функції держави:

- За сферою діяльності: внутрішні та зовнішні

- За часом дії: постійні та тимчасові

- За значенням: основні (головні) і неосновні (неголовні)

Влада — здатність і можливість того, хто нею володіє, за допомогою авторитету, і (або) заохочення, і (або) примусу впливати на дії інших. ... Право та можливість керувати, розпоряджатися чимось. Політичне панування, політичний устрій.

Ні.

Якщо розглядати підстави, на яких тримається влада в людських суспільствах, то можна виділити три типи влади.

Влада закону — це реальний вплив усього законодавства країни та норм міжнародного права на життя і долі людей, стан безпеки держави на основі принципу верховенства права, влада і закон з погляду правознавства завжди є взаємопов'язаними.

Сила у соціальному вимірі — це можливість певних суб'єктів здійснювати вплив на інших осіб, шляхом фізичної і психологічної сили, насильства, життєвої енергії та ін., з погляду правознавства закон і сила, у вигляді легітимного державного примусу є нероздільні.

Юридичним, при поступленні до школи.

1) у додержавному суспільстві належність індивіда до певного роду обумовлювалася кровно-родинними зв'язками. Рід не мав суворо встановленої території. Територія є матеріальною базою держави, основою її суверенітету і визнання її суб'єктом міжнародного права (суверенітет держави – це верховенство, самостійність, повнота, єдність і неподільність влади держави у межах її території, а також її незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах).

2) у первісному суспільстві носії влади не відокремлювалися від інших членів суспільства; у соціальному розумінні влада була безпосередньо суспільною, ґрунтувалася на принципах первісної демократії, суспільного самоуправління, спиралася на авторитет і традиції суспільства. Влада виконувалася рядовими і виборними членами роду добровільно, спеціального професійного апарату управління не існувало. Органи влади майже не поділялися за окремими функціями на певні види (за виключенням воєначальників). Влада мала такі якості, як єдність, взаємодопомога, співробітництво.

3) державна організація виникла при розшаруванні первісного суспільства у період розпаду родового ладу. Якщо у первісному суспільстві соціальна влада виражала і захищала інтереси всіх членів суспільства, то держава у соціально- неоднорідному суспільстві захищає інтереси панівної його частини чи соціальної групи (лише в наш час, в період існування країн з розвиненою демократією, вона намагається враховувати, виражати і захищати інтереси всіх верств населення). Таким чином, влада у первісному суспільстві та її органи (збори роду чи племені, старійшини, вожді, воєначальники тощо) не мали політичного характеру, були явищем неполітичним.

4) у первісному суспільстві населення не оподатковувалося, а в соціально-неоднорідному (зокрема класовому) суспільстві для утримання державної влади встановлюються податки. Держава потребує значних витрат для утримання публічної влади, відокремленої від основної маси населення;

5) у первісному суспільстві влада поширювалася на всіх членів роду, племені, на якій би території вони не знаходилися. В державі влада поширюється на всіх людей, що знаходяться на певній території, належній їй;

6) у державі складається система особливих загальнообов'язкових правил поведінки – юридичних норм, яких не знало первісне суспільство.

Первісні люди жили стадом, разом добували їжу та захищалися від небезпек. Найдосвідченішого й найрозумнішого обирали вождем, якого знав кожний, адже колектив людей був невеликим. Одноплемінники прислухалися до нього, виконували його накази. Для цього вождю не потрібно було вдаватися до насильства чи примусу, достатньо було особистого авторитета. Кожний член людського стада чи племені розумів, що саме спільна праця під керівництвом найдосвідченішого дасть змогу всім вижити. Крім того, керувати колективом, який суттєво збільшився, стало набагато складніше, ніж раніше. Необхідно було створити певний механізм, який виконував би ці складні завдання. Так виникла держава.

Вона отримала суверенітет у 1991 році. Оскільки більшість у Верховній Раді УРСР складали комуністи, депутати Верховної Ради УРСР прийняли Декларацію на виконання резолюції з'їзду. 16 липня 1990 року Верховною Радою Української PCP прийнята Декларація про державний суверенітет України — документ про проголошення державного суверенітету України. Одночасно того ж 16 липня 1990 року Верховна Рада Української РСР ухвалила постанову «Про День проголошення незалежності України».

Зміст внутрішніх і зовнішніх функцій держави змінюється на різних етапах її розвитку. Наприклад, протягом періоду становлення буржуазної держави економічна функція була слабко розвинутою. З середини XIX ст., особливо у XX ст. з кінця 50-х років у країнах Західної Європи і Північної Америки її роль значної зросла як за значущістю, так і за обсягом. Державно-правове! регулювання соціально-економічної сфери суспільних відносин! спрямоване на забезпечення політики «повної зайнятості» населення і запобігання економічним кризам. Західні країни вдаються до допомоги системи планування (у тому числі довго-1 строкового), створення спеціальних відомств з прогнозування розвитку економіки і соціального розвитку. Зріс вплив на при-1 ватний сектор шляхом різних засобів регулювання і контролю —І політики цін, податків, інвестицій, експорту, імпорту, державних замовлень, кредитної політики тощо. Але це не означає, що держава поглинає діяльність приватного сектора в економіці, на створює умов для його розвитку.

а) Троє дев’ятикласників домовилися піти після уроків у кінотеатр;

Не є виявленням влади.

б) поліція зупинила порушника Правил дорожнього руху й оформила протокол;

Виявлення влади.

в) Верховна Рада України прийняла новий закон;

Виявлення влади.

г) учениця 9 класу подарувала подрузі книжку на день народження;

Не є виявленням влади.

ґ) священик звернувся до своїх прихожан із закликом утриматися від уживання м’ясних страв під час посту;

Не є виявленням влади.

д) директор підприємства видав наказ про перенесення вихідного дня;

Виявлення влади.

13. Опишіть уявну казкову державу, у якій ви хотіли б жити.

Де існують розумні правила захисту населення, а також щоб люди їх дотримувалися.