ГДЗ Основи правознавства 9 клас. Підручник [Васильків І.Д., Кравчук В.М.] 2017

Правопорушення — це суспільно небезпечне, протиправне, винне, каране діяння деліктоздатного суб’єкта, за яке закон передбачає юридичну відповідальність.

1) чинники суб'єктивного характеру - обставини, що залежать від особи: низький рівень правосвідомості і правової культури, правовий нігілізм, омани в оцінній орієнтації особи в умовах розвитку ринкових відносин (наприклад, неповага до права і закону; незнання приписів закону; негативний вплив на свідомість інформації про криміналізацію економіки);

2) чинники об'єктивного характеру - обставини, що не залежать від особи: конкретні суперечності в суспільстві, прояв суспільної кризи, хиткість соціального становища, безробіття, розбіжності рівня розвитку продуктивних сил і потреб суспільства, розрив між багатими і бідними шарами населення;

3) чинники об'єктивно-суб'єктивного характеру - обставини, що лише певною мірою залежать від особи: недоліки в нормотворчі і правозастосуванні: суперечності нормативно-правових актів, прогалини в законодавстві, зловживання владою, слабка діяльність правоохоронних органів (наприклад, однакове ставлення до всіх видів власності обов'язково вимагає вживання однакових заходів щодо їх захисту) та ін.

Причини правопорушень - об'єктивні і суб'єктивні чинники, що впливають на особу, спонукаючи її до вчинення правопорушення.

- Ступінь суспільної небезпеки;

- Злочин – це серйозне діяння, яке пов’язане з посяганням на чуже життя, здоров’я, майно, права та законні інтереси. Провина малозначна: небезпеку становить лише велика кількість аналогічних правопорушень;

- Покарання. За доведений злочин на обличчя накладається серйозна санкція: позбавлення або обмеження волі, штраф, виправні або громадські роботи, заборона на заняття певною діяльністю, інші форми відповідальності. За провину покарання значно менше: це може бути попередження, штраф, або, в крайньому випадку – нетривалий арешт;

- Склад. У злочину завжди присутні об’єктивна і суб’єктивна частина, об’єкт і суб’єкт. Для проступку наявність суб’єктивної частини в окремих випадках необов’язкова. Так, до адміністративної відповідальності можуть залучатися батьки дітей, які вчинили правопорушення, до громадянської – особи, які не скоювали проступок (власники собак та інших джерел підвищеної небезпеки);

- Терміни притягнення до відповідальності. Особливо тяжкі склади злочинів не мають термінів давності, решта – визначені роками. Для притягнення до адміністративної відповідальності дається всього кілька місяців (залежить від конкретного проступку), після чого особа повністю звільняється від покарання;

- Особа, яка притягається до відповідальності. За злочин засуджується фізична особа старше 14 років (за окремим змістом – старше 16 років). До адміністративної відповідальності притягуються особи старше 16 років, до дисциплінарної та цивільної – старше 18 років. До адміністративної та цивільної відповідальності можуть залучатися юридичні особи.

Об’єкт правопорушення, Об’єктивна сторона, Суб’єктивна сторона, Суб’єкт правопорушення.

Виражається в психічному ставленні особи до скоєного, куди входять вина (умисел чи необережність), мотив (усвідомлена спонука особи, яка викликала у неї намір вчинити злочин), мета правопорушення (бажання особи, яка вчиняє суспільно небезпечне діяння, досягти певних шкідливих наслідків)

1. Протиправні, тобто діяння безпосередньо порушує норму права. Діяння, не врегульовані законодавством, не вважають правопорушеннями — це відповідає принципу правової держави: «дозволено все, що прямо не заборонено законодавством».

2. Суспільна небезпека або шкідливість — спричинення негативних наслідків чи загроза спричинення таких наслідків (шкода може бути моральною, матеріальною чи фізичною).

3. Караність — визначена законодавством можливість притягнення особи до юридичної відповідальності.

4. Правопорушення завжди проявляється в поведінці особи — дії (певній активній поведінці, вчинку) чи бездіяльності (нездійсненні тієї поведінки, до якої закон нас зобов’язує). Думки, переконання, бажання, настрої, світогляд, соціальні або особисті властивості не регламентовані, не є правопорушеннями і не можуть бути підставами для юридичної відповідальності.

5. Правопорушення вчиняється за наявності вини правопорушника, тобто умисного чи необережного ставлення особи до вчиненого діяння і його наслідків. Про винність говорять тоді, коли особа повинна була обрати варіант поведінки, але вчинила всупереч праву.

6. Правопорушення — це діяння деліктоздатної особи, тобто здатної нести юридичну відповідальність (для цього потрібно, щоб суб’єкт правопорушення досягнув певного віку, визначеного законом, розумів свої дії та міг ними керувати).

7. Причинний зв Причинний зв Причинний зв’язок між діянням і спричиненням шкідливих наслідків.

1) чинники суб'єктивного характеру - обставини, що залежать від особи: низький рівень правосвідомості і правової культури, правовий нігілізм, омани в оцінній орієнтації особи в умовах розвитку ринкових відносин (наприклад, неповага до права і закону; незнання приписів закону; негативний вплив на свідомість інформації про криміналізацію економіки);

2) чинники об'єктивного характеру - обставини, що не залежать від особи: конкретні суперечності в суспільстві, прояв суспільної кризи, хиткість соціального становища, безробіття, розбіжності рівня розвитку продуктивних сил і потреб суспільства, розрив між багатими і бідними шарами населення;

3) чинники об'єктивно-суб'єктивного характеру - обставини, що лише певною мірою залежать від особи: недоліки в нормотворчості і правозастосуванні: суперечності нормативно-правових актів, прогалини в законодавстві, зловживання владою, слабка діяльність правоохоронних органів (наприклад, однакове ставлення до всіх видів власності обов'язково вимагає вживання однакових заходів щодо їх захисту) та ін.

Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою залучення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності.

Правопорушення — це суспільно небезпечне, протиправне, винне, каране діяння деліктоздатного суб’єкта, за яке закон передбачає юридичну відповідальність.

1. Протиправні, тобто діяння безпосередньо порушує норму права. Діяння, не врегульовані законодавством, не вважають правопорушеннями — це відповідає принципу правової держави: «дозволено все, що прямо не заборонено законодавством».

2. Суспільна небезпека або шкідливість — спричинення негативних наслідків чи загроза спричинення таких наслідків (шкода може бути моральною, матеріальною чи фізичною).

3. Караність — визначена законодавством можливість притягнення особи до юридичної відповідальності.

4. Правопорушення завжди проявляється в поведінці особи — дії (певній активній поведінці, вчинку) чи бездіяльності (нездійсненні тієї поведінки, до якої закон нас зобов’язує). Думки, переконання, бажання, настрої, світогляд, соціальні або особисті властивості не регламентовані, не є правопорушеннями і не можуть бути підставами для юридичної відповідальності.

5. Правопорушення вчиняється за наявності вини правопорушника, тобто умисного чи необережного ставлення особи до вчиненого діяння і його наслідків. Про винність говорять тоді, коли особа повинна була обрати варіант поведінки, але вчинила всупереч праву.

6. Правопорушення — це діяння деліктоздатної особи, тобто здатної нести юридичну відповідальність (для цього потрібно, щоб суб’єкт правопорушення досягнув певного віку, визначеного законом, розумів свої дії та міг ними керувати).

7. Причинний зв Причинний зв Причинний зв’язок між діянням і спричиненням шкідливих наслідків.

1) запізнення на роботу; - дисциплінарні

2) крадіжка чужого майна;- цивільні

3) неповернення позики;- адміністративні

4) пошкодження чужого майна;-цивільні

5) керування автомобілем у нетверезому стані; - адміністративні

6) недотримання правил техніки безпеки на робочому місці; - дисциплінарні

7) безквитковий проїзд у транспорті; - адміністративні

8) нанесення тілесних ушкоджень. - адміністративні

Євген Подорожній пізно ввечері повертався з роботи додому у трамваї, та не придбав і не закомпостував квитка, бо не хотів розмінювати 50 гривень.

Це є порушення, бо це протиправне діяння деліктоздатного суб’єкта, оскільки за законом встановлено, що громадський транспорт платний. Це адміністративне порушення.