ГДЗ Основи правознавства 9 клас. Підручник [Васильків І.Д., Кравчук В.М.] 2017

— Що таке юридична відповідальність?

Юридична відповідальність — різновид соціальної відповідальності, який закріплений у законодавстві і забезпечуваний державою юридичний обов'язок правопорушника пізнати примусового позбавлення певних цінностей, що йому належать.

— За які правопорушення настає дисциплінарна відповідальність?

дисциплінарні, що завдають шкоди виробничій, службовій, військовій чи навчальній дисципліні (запізнення працівника на роботу або прогул, невиконання законного наказу чи розпорядження, відмова чи ухилення без поважної причини від медичного огляду працівників окремих професій) та інші.

а) виникає тільки за наявності факту правопорушення;

б) основною підставою юридичної відповідальності є склад правопорушення;

в) передбачає примусове позбавлення правопорушника певних соціальних благ;

г) притягнення до юридичної відповідальності здійснюється спеціально уповноваженими на це особами і тільки відповідно до процесуальних норм;

ґ) визначена нормами права як один із видів державного примусу у формах каральних і правовідновлюючих заходів;

д) суворо регламентована у нормах права.

Цивільна відповідальність, Дисциплінарна відповідальність, Матеріальна відповідальність, Адміністративна відповідальність, Кримінальна відповідальність.

1. До матеріальної відповідальності на підставі норм трудового права можуть залучатися лише працівники, які перебувають у трудових відносинах з конкретним роботодавцем, якому з їх вини заподіяно збитків.

2. Матеріальна відповідальність завжди має особистий характер. Працівник, який заподіяв шкоду, відповідає за нього сам. Неповнолітні працівники за нормами трудового права також несуть відповідальність за заподіяну шкоду. За нормами цивільного права майнова відповідальність покладається на батьків (або осіб, які їх замінюють) за шкоду, заподіяну їх неповнолітніми дітьми.

3. Відповідальність за трудовим правом настає лише за наявності вини, у цивільному праві відповідальність може наступити як при наявності вини, так і при її відсутності (наприклад, при заподіянні шкоди джерелом підвищеної небезпеки)

У трудовому праві діє презумпція невинуватості особи у заподіянні збитку. Обов'язок довести наявність вини працівника лежить на власника (або уповноваженому ним органі).

4. За нормами трудового права стягненню підлягає тільки прямий дійсний збиток (не можна притягнути до матеріальної відповідальності за неодержані доходи). У цивільному праві діє принцип повного відшкодування шкоди (включаючи доходи), в окремих випадках може настати відповідальність і за відсутності збитків (наприклад, за недопоставку товарів у вигляді сплати неустойки за невиконання договірних зобов'язань). З трудового права неприпустимо покладання відповідальності за шкоду, яка може бути віднесений до категорії нормального виробничо-господарського ризику, а також за шкоду, заподіяну в стані крайньої необхідності.

5. Матеріальну відповідальність по трудовому праву притаманна така риса, як вид відповідальності з заробітною платою працівника. За загальним правилом розмір відшкодування збитку обмежується середнім місячним заробітком працівника.

У трудовому праві диференційовані види відповідальності в залежності від суб'єктів, умов заподіяння збитку, характеру майна і т. д.

6. Згідно з трудовим законодавством розмір відшкодовується збитку, заподіяного з вини декількох працівників, визначається для кожного з них з урахуванням ступеня вини, заробітної плати працівника, виду і межі матеріальної відповідальності кожного з цих осіб, тобто встановлюється часткова відповідальність. Солідарна відповідальність, як правило, не допускається; виняток встановлено для осіб, що заподіяли збиток злочинними діями. Для цивільного права характерно широке застосування солідарної відповідальності осіб, що заподіяли матеріальний збиток, при якій в залежності від волевиявлення потерпілого може наставати відповідальність збитку спільно або кожного окремо. Особа, яка відшкодувала шкоду повністю, має право звернутися з регресивним позовом до всіх інших особам, за вирахуванням тієї частки, яка припадає на нього самого.

7. Крім добровільного відшкодування збитків, передбаченого цивільним і трудовим правом, ці галузі різному визначають порядок стягнення збитку. У трудовому праві він більш диференційований: при обмеженій матеріальній відповідальності допускається утримання за розпорядженням власника частини заробітної плати працівника. З цивільного права збиток тільки шляхом звернення до суду.

8. Трудовим законодавством визначені більш короткі терміни для залучення до матеріальної відповідальності. Так, відповідно до частини 2 ст. 233 КЗпП України для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду встановлений термін в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди. Термін позовної давності по цивільному праву дорівнює трьом рокам. При стягненні обмеженої матеріальної відповідальності в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, згідно зі ст. 136 КЗпП України розпорядження власника або уповноваженого ним має бути зроблено не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної шкоди і звернено до виконання не раніше семи днів з дня повідомлення про це працівникові.

1) цивільна відповідальність настає за порушення обов'язків, які випливають із цивільно-правових угод, що виникають між рівноправними сторонами. Адміністративна ж відповідальність передбачає нерівність сторін;

2) на відміну від дисциплінарної адміністративна відповідальність застосовується органами та їх посадовими особами стосовно непідлеглих їм по службі порушників (наприклад, працівник поліції – водій транспортного засобу). Дисциплінарний проступок – це протиправне діяння працівника, який порушує встановлений на підприємстві внутрішній трудовий розпорядок. Він пов'язаний зі службовими, трудовими обов'язками винної особи;

3) кримінальну відповідальність визначено лише в Кримінальному кодексі України. Усі кримінальні справи розглядають і вироки виносять тільки суди. Адміністративна відповідальність передбачена не лише в КУпАП, айв інших законах. Правом розгляду справ про адміністративні правопорушення наділений не тільки суд, а й 43 органи адміністративної юрисдикції, які перелічені в ст. 218–24420 КУпАП. Притягнення до адміністративної відповідальності не тягне за собою судимості та звільнення з роботи. Адміністративна відповідальність характеризується особливим порядком її застосування, якому притаманні простота, оперативність та економічність на відміну від кримінального та цивільно-процесуального порядку.

Підставою юридичної відповідальності є факт вчинення особою правопорушення. Діяння визнається правопорушенням за таких обставин:

• нормативно-правові акти передбачають таке правопорушення;

• у діях особи наявний склад правопорушення (якщо відсутній хоча б один елемент складу правопорушення, юридична відповідальність не настає, виключається);

• суб’єкт правопорушення є деліктоздатним (дієздатним, осудним та досяг певного віку). Усі ці підстави взаємопов’язані й закріплені у законодавстві.

Юридична відповідальність — різновид соціальної відповідальності, який закріплений у законодавстві і забезпечуваний державою юридичний обов'язок правопорушника пізнати примусового позбавлення певних цінностей, що йому належать.

Ознаки: а) виникає тільки за наявності факту правопорушення;

б) основною підставою юридичної відповідальності є склад правопорушення;

в) передбачає примусове позбавлення правопорушника певних соціальних благ;

г) притягнення до юридичної відповідальності здійснюється спеціально уповноваженими на це особами і тільки відповідно до процесуальних норм;

ґ) визначена нормами права як один із видів державного примусу у формах каральних і правовідновлюючих заходів;

д) суворо регламентована у нормах права.

Види: Цивільна відповідальність, Дисциплінарна відповідальність, Матеріальна відповідальність, Адміністративна відповідальність, Кримінальна відповідальність.

Підставою юридичної відповідальності є факт вчинення особою правопорушення. Діяння визнається правопорушенням за таких обставин:

• нормативно-правові акти передбачають таке правопорушення;

• у діях особи наявний склад правопорушення (якщо відсутній хоча б один елемент складу правопорушення, юридична відповідальність не настає, виключається);

• суб’єкт правопорушення є деліктоздатним (дієздатним, осудним та досяг певного віку). Усі ці підстави взаємопов’язані й закріплені у законодавстві.

— Використання твору без згоди автора. – Цивільна відповідальність.

— Невиплата коштів за договором оренди. – Цивільна відповідальність

— Неналежне виконання трудових обов’язків. – Дисциплінарна відповідальність

— Спалювання сухого листя в межах населених пунктів. – Адміністративна відповідальність.

— Пошкодження чужого майна. – Матеріальна відповідальність.

— Нанесення важких тілесних ушкоджень. – Кримінальна відповідальність.

— Крадіжка чужого майна. – Цивільна відповідальність.

— Азартні ігри в громадських місцях. – Адміністративна відповідальність.

— Завідомо неправдивий виклик спеціальних служб. – Адміністративна відповідальність.

— Проїзд у громадському транспорті без квитка. - Адміністративна відповідальність.