Список творів із читання 2 клас

13.04.2018, icon

4 152,

Вірний пес

В одного господаря був дуже вірний пес і добре пантрував господарство; всі ночі гавкав, і за то його добре годували. Одного вечора, прийшов собака до своєї буди та й ліг, чує — хтось іде дорогою. Він встав та й біжить до брами. Вибігає за браму, дивиться — а то вовк. Та й він каже: «А ти чого тут до села заблукав?»
Вовк відповідає:
— Я іду до твого господаря, бо його вівці були на пасовиську і запрошували мене до себе в гості.
А пес до вовка каже:
— Мені здається, що вони сьогодні не готувалися, то ти зачекай тут, а я їм скажу, що ти прийдеш, щоб приготувалися краще.
І побіг пес до овець та й каже:
— Знаєте ви про те, що вовк йде до вас у гості?
Вівці здивовано відповіли, що не знають. А там був один великий, уже старий баран та й каже:
— Приведи його до мене.
Собака побіг і каже до вовка:
— Заходь в гості до овець, вони тебе чекають.
Приходять до хліва, а пес до вовка:
— Давай, залазь через віконце.
Вовк почав лізти до хліва і вже наполовину як у хліві, а собака як загарчав і злапав за хвіст, а баран розбігся від другої стіни та й бухнув рогами у вовку по голові аж вовк назад вилетів крізь віконце надвір і каже до пса:
— Е, ти, друже, мене притримав.
Пес:
— Та, ні?! Я тебе підсаджував!
Вовк:
— Давай ти лізь вперед, а я буду за тобою.
Та й пес перескочив крізь віконце та й став собі коло вікна. А потім почав вовк драпатись по стіні, і коли перехилив голову до хліва, собака злапав його за вухо та й тримає. А баран розбігся і почав бити вовка.
Заледве вирвався вовк та й втік за двір.
Вибігає за ним пес та й каже:
— Чому не заходиш, тебе ж кликали в гості?
Вовк каже:
— Не будь таким мудрим!.. Ти ж тримав мене, а вівці били!.
А пес каже:
— Та де я тебе тримав?! Я затягував тебе до середини.
Вовк образився на пса та й каже:
— Зачекай, ще й я тебе десь впіймаю!
Та й пішов собі у ліс.
Пройшло не багато часу і виїхав господар в поле орати, та й пес за ним пішов. Собака кинувся шукати мишей та й забіг під ліс.
Дивиться — вовк іде.
А пес каже до нього:
— Приходь тепер вовче до мене в гості, я тебе краще прийму чим вівці.
Вовк:
— Е, ні, це буде так як я до овець ходив, давай ти краще до мене приходь.
Собака:
— Та я мушу піти сказати господареві, що йду до тебе на забаву, а краще, пішли разом зі мною я йому скажу, та й підемо до тебе.
Вовк:
— Та я там не буду мати де сховатися від господаря.
Собака:
— Пішли, там лежить господаря куртка, та й сховаєшся, а я піду йому скажу, що йду до тебе в гості.
Вовк лізе під курточку, а пес каже:
— Всовуй передні лапи в один рукав, а задні — в другий, та й ніхто не побачить, що ти тут.
А сам побіг до господаря та й каже, що під курткою той самий вовк, що приходив до овець.
Господар прийшов до дороги з плугом, обернув, запустив плуг до борозни, відчипив орчик від плуга та й каже до пса:
— Як ідеш в гості, то не надовго.
Взяв орчик до рук, а собака злапав вовка за задні ноги, а чоловік почав бити вовка. Перебив йому ногу аж вовк заледве вирвався, та й утік в ліс.
Якось однієї неділі була чудова погода, вирішив собака піти в поле поглядіти як там. Прибіг в поле поглянув що все нормально та й підійшов знову до лісу. Бачить вовк шкутильгає та й дивиться на пса.
Собака:
— Чому не підходиш ближче?
Вовк:
— Та як до тебе підходити, коли ти такий що знову мене обманеш і поб’єш.
І пішов вовк в ліс.
Йде пес аж тут з лісу біжить корова. Пес і питається її:
— Від кого ти так втікаєш?
А корова й каже:
— Набіг якийсь вовк та й хотів мене загризти, та й я заледве втекла.
Собака:
— Ану пішли глянем, який то вовк.
Прийшли до вовка, та й зове собака його до себе. А вовк боїться підійти.
Пес каже:
— Не бійся мене, я вже не любимець у свого господаря, давай разом корову розірвемо, ти собі м’ясо з’їш а я кісточки.
Повірив вовк собаці тай кинувся на корову. А пес вовка впіймав за хвіст, корова обернулася і вдарила вовка рогами.
Втік вовк у ліс весь обдертий та в ранах. А пес з коровою пішли собі додому!
Жив собі дальше собака в господаря та служив йому вірно, а вовка вже більше ніхто ніколи не бачив.